Туалетні каченята, або Чому депутати ігнорують законопроект про воду

Експерти РПР та народні депутати Остап Єднак і Ярослав Маркевич провели у Верховній Раді флешмоб "Коли питимеш воду, задумайся, звідки вона береться!".

Вони запропонували депутатам, які блокують важливі для країни екологічні закони, подивитися на цю сферу з несподіваного боку - з боку туалетів.

Мало хто замислюється, що стічні води потрапляють у ці ж водні басейни, з яких ми споживаємо воду.

Тепер уявіть, що близько 10% використаної води в басейні Дніпра скидається до його водойм без очищення або з недостатнім очищенням.

Наприклад, у 2015 році було скинуто 3 446 млн куб м стічних вод, у тому числі чистих і нормативно-очищених - 3 009 млн куб м, забруднених - 437 млн куб м.

Забруднені води розтікаються Україною, адже в басейні Дніпра розташовано 11 областей: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська.

В Україні багато років діє модель управління водними ресурсами за адміністративно-територіальним принципом, де провідну роль відіграють обласні управляння водних ресурсів, підпорядковані Держводагентству.

Це просто нонсенс, адже річка не може бути обмеженою певною територією. Якщо забруднюється та недостатньо контролюється стан хоча б на маленькій частині території, то забрудненою буде вся річка.

Екологи стикаються з цим постійно. Недавно в басейнах річок Случ та Хомора на Житомирщині виявили екологічно небезпечні викиди. Місцева влада заборонила використовувати воду з річок для будь-яких потреб, поїти тварин, їсти рибу.

За попередньою інформацією, одне з підприємств Хмельниччини скинуло в Хомору екологічно небезпечні викиди, які невдовзі дісталися сусідньої області. Це добре ілюструє ситуацію, коли одна область забруднює річки, і там все добре з екологією. Інша ж дотримується норм, але має забруднення на своїй території.

Нам потрібно переходити до басейнового управління водними ресурсами. Саме це й пропонує законопроект №3603, розроблений експертами РПР.

13 травня у Верховній Раді повинне було стати екологічним днем. Планувалося, що депутати розглянуть важливі для довкілля документи. Проте з невідомих причин ці проекти зникли з порядку денного.

Мета проекту №3603 - створення в Україні європейської моделі комплексного управління водними ресурсами в межах районів річкових басейнів, використання екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами, запровадження європейської моделі оцінки та управління ризиками затоплення.

Отже, доцільно управляти басейном річки в цілому. В Україні таких басейнів дев'ять: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор'я, річок Приазов'я та річок Криму.

Натисніть для збільшення

Проект також пропонує запровадити систему управління ризиками затоплення. Це захист, прогнозування і система раннього запобігання затопленням.

Вартість заходів управління ризиками затоплення значно нижча, ніж збитки від повеней та витрати на ліквідацію їх наслідків. Плани управління ризиками затоплення розроблятимуться лише для конкретних територій у межах того чи іншого річкового басейну на основі попередньої оцінки ризиків затоплення.

Визначено мету, основні елементи, порядок розробки та затвердження планів управління річковими басейнами. Передбачається, що плани обов'язково міститимуть аналіз характеристик району річкового басейну, стану поверхневих та підземних вод, програми заходів для досягнення доброго стану водних об'єктів.

Запроваджується новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за гідрологічними, гідрохімічними, гідроморфологічними та гідробіологічними показниками.

Кінцева мета європейської моделі управління водними ресурсами - досягнення та забезпечення доброго стану поверхневих та підземних вод.

Що може бути важливішим для забезпечення нормальної якості життя кожного? Для мене відповідь очевидна: нічого. Шкода, що парламентарі так не вважають. Інакше за два роки вони б прийняли системні документи з екологічної політики.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.