Я не йду в "Нафтогаз"

Днями "Українська правда" розмістила неправдиву новину про мене.

Цей матеріал не містив другої точки зору і, я впевнений, був необ'єктивним.

Спробую донести свою позицію.

Я працюю заступником міністра Кабінету міністрів і відповідаю в Секретаріаті КМУ за підготовку питань в галузі електроенергетики та житлово-комунальному господарстві.

Моя діяльність на цій посаді певною мірою не подобається міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину.

Можна доволі просто відповісти на питання "чому" - на прикладі рішень, прийняття чи неприйняття яких, скажемо так, розчарувало і керівника Міненерго, і його партнерів. Ось лише кілька обраних прикладів.

1. Міністерству енергетики не вдалося "пробачити" борги Луганського енергетичного об'єдання перед Енергоринком, хоча таке рішення намагався пролобіювати особисто міністр.

Луганське енергетичне об'єднання (ЛЕО) - підприємство, що належить російському бізнесмену Костянтину Григоришину та є монополістом з постачання електроенергії в Луганській області.

Воно також відповідає за постачання електроенергії на неконтрольовану територію.

ЛЕО накопичило борг перед ДП "Енергоринок" (оптовий продавець електроенергії) в розмірі більше 1,2 млрд грн. Більшу частину боргу становить несплата за електроенергію, поставлену на захоплені Росією території. Тобто ЛЕО отримує електроенергію від Енергоринку, але не платить за неї.

За наявною інформацією, ЛЕО збирає гроші зі споживачів, але просто не платить їх Енергоринку. Крім того, ЛЕО відмовляється перереєстровуватися на підконтрольній Україні території.

Міненерго запропонувало провести рішенням Кабміну схему, як не лише "пробачити" борги ЛЕО, а й забезпечити постачання електроенергії на неконтрольовані території Луганської області на постійно-безоплатній основі, тобто за гроші українських громадян.

Воно вийшло на уряд з пропозицією замінити приватне ЛЕО як постачальника електроенергії на неконтрольовані території Луганської області на державне підприємство "Регіональні електричні мережі" - РЕМ. Це при тому, що РЕМ ніколи не працювало з кінцевими абонентами, наприклад, населенням.

До того ж, воно має значно більші борги перед Енергоринком. Найцікавіше - на момент внесення пропозиції РЕМ знаходилося у процедурі банкрутства та мало арештовані рахунки, тобто не могло проводити розрахунки. І міністр знав про це.

Тобто пропозиція означала: "пробачити" борг приватній компанії без шансів колись його повернути і дати їй можливість отримувати через РЕМ електроенергію на неконтрольовану територію - безоплатно і без шансів на оплату.

Пропозицію Міненерго в інтересах компанії, що, підкреслю, відмовляється перереєстровуватися на українській території, уряд не ухвалив.

2. Ситуація навколо плану підготовки об'єктів ПЕК до осінньо-зимового періоду 2015-2016 років та його проходження (постанова КМУ №809 від 5 вересня 2015 року, так званий "Зимовий план").

План підготовлений групою з більш ніж 26 іноземних експертів (США, Канада, ЄС) та передбачає комплекс заходів щодо підготовки об'єктів ПЕК України до проходження осінньо-зимового періоду.

Я координував роботу експертної групи та причетних структур з українського боку. В процесі підготовки були викриті чисельні факти непрофесійного та некоректного менеджменту Міненерго. Повноцінне виконання плану давало можливість пройти зиму без аварійних ситуацій та відключення енергопостачання.

Міністерство намагалося саботувати виконання плану, антикризовому енергетичному штабу під головуванням прем'єр-міністра фактично довелося змушувати Міненерго виконувати свої обов'язки та урядові рішення.

В результаті ми вже зараз можемо говорити про те, що зиму Україна пройшла без проблем. Не довелося застосовувати надзвичайні заходи на енергоринку (чого дуже прагнуло міністерство) та, що навіть більш важливо, закуповувати у великих кількостях електроенергію з РФ.

Під тиском уряду МІненерго не продовжило контракт на постачання електроенергії з РФ (бізнес російського бізнесмена Григоришина).

3. Надзвичайна ситуація в енергетиці.

Міненерго чомусь дуже полюбляє вручну керувати роботою електроенергетичної галузі. Один з механізмів - оголошення "надзвичайної ситуації в енергетиці".

Це дає можливість регулювати майже все, починаючи від графіків виробництва та відпуску електроенегрії і закінчуючи фінансовими потоками на ринку. Тобто примушувати компанії працювати в невигідних або навіть небезпечних режимах, обрізати тарифи без всякого обгрунтування.

Надзвичайна ситуація була оголошена минулої зими, 2014-2015 роки, та протрималася майже всю зиму. За цей час НКРЕКП прийняла 52 постанови, більшість з яких були обмежувальними чи дискримінаційними.

Це призвело до катастрофічних наслідків: борги Енергоринку перед генеруючими компаніями всіх типів та форм власності за одну лише зиму зросли в рази. В результаті компанії не змогли провести реконструкцію обладнання та закупити належну кількість палива перез сезоном 2015-2016 років.

Цієї зими міністерство наполягало на оголошенні надзвичайної ситуації, хоча жодної критичної ситуації в енергосистемі не було. Більше того, був навіть профіцит генеруючих потужностей та палива. НС протрималася лише місяць, після чого уряд вирішив її не продовжувати, хоча Міненерго дуже наполягало.

4. Трансформатори та інвестиційні програми.

Багато уваги було приділено співпраці з громадськими активістами та експертами щодо резонансних держзакупівель у сфері відповідальності Міненерго.

В результаті міністерству стало значно складніше лобіювати інтереси олігархів, зокрема, Григоришина в частині закупівель держкомпаніями непотрібного обладнання. Так, лише на скандальному тендері на закупівлю трансформаторів для "Укренерго" вдалося зекономити 1 млрд грн.

Та скоро очікується значно яскравіше шоу: на підході перевірки інвестиційних програм енергетичних компаній цього року. Мова про мільярди гривень.

Це лише кілька конкретних прикладів.

Тепер щодо закону "Про ринок електричної енергії України". У ньому Міненерго прописало достатню кількість суперечливих та конфліктних норм, дбайливо залишивши абсолютно неприйнятні повноваження для ручного керування.

Наприклад, розробники закону з Міненерго заклали в законопроект можливість запровадження надзвичайної ситуації... на ринку! Тобто не технічної надзвичайної ситуації в об'єднаній енергосистемі - таку вони теж передбачили, і це правильно, - а "фінансової надзвичайної ситуації".

На випадок такої ситуації розробники надали регулятору майже необмежені можливості щодо ручного керування ринком. Ну не може Міненерго без ручного керування і надзвичайних повноважень! Це не моя особиста думка.

30 грудня 2015 року Міненерго подало до уряду текст законопроекту. До речі, Секратаріат КМУ та я особисто протягом двох попередніх місяців намагалися вичавити з Міненерго цей текст, який був оголошений як "готовий".

Кабмін надіслав його для надання пропозицій та коментарів іноземним партнерам України - Єврокомісії, Європейському енергетичному співтовариству, Агенції міжнародного розвитку США, ЄБРР, Світовому банку, а також Антимонопольному комітету та Раді оптового ринку електричної енергії.

Жоден з адресатів не зміг просто схвалити законопроект.

Іноземні партнери та донори надіслали одинадцять пунктів зауважень, АМКУ вказав на кілька пунктів, у яких закладено прямий конфлікт між ним та НКРЕКП, а Рада ринку надіслала 268 сторінок зауважень - їх надали абсолютно всі учасники ринку, незалежно від форми власності і виду діяльності.

У нас були сподівання, що після зустрічей в Секретаріаті КМУ і зауважень західних партнерів розробники дослухаються і врахують хоча б критично важливі норми. Цього не сталося. Текст, що надійшов до уряду 19 лютого як "доопрацьований", мало чим відрізняється від того, що був надісланий для погодження.

Отже, ми вимушені проводити ще одну зустріч, цього разу вже під головуванням прем'єр-міністра, для - сподіваємося - фінального доопрацювання тексту та його підготовки до голосування в Кабміні і передавання до Верховної Ради.

Найгірше, що лише частина помилок та спірних моментів потрапила в текст з огляду на недостатнє розуміння принципів функціонування ринків електроенергії. Інша частина, як от наведений вище приклад з надзвичайною ситуацією і ручним управлінням, потрапила в текст умисно.

Це показує, що міністерство, розуміючи невідворотність запровадження ринкових відносин, намагається всіма способами їх обмежити та зберегти максимум ручного впливу. Це суперечить всім міжнародним вимогам та правилам, починаючи від Третього енергопакета і закінчуючи політиками ЄС та ОБСЄ.

Уряд має абсолютно чітку позицію: всі реформи мають запроваджувати детальні та прозорі процедури, що відповідають зобов'язанням перед європейськими партнерами та міжнародними фінансовими організаціями.

Саме тому буде робитися все, щоб не допустити кулуарного "продавлювання" лобістських законів та нормативних актів. Так, ми будемо і далі проводити публічні обговорення. Так, це стає стандартом роботи Секретаріату Кабінету міністрів.

Наведене вище пояснює, чому "джерела в Міненерго" розповідають про мене вигадки. Про мої "зв'язки" і "перспективи". Як от "новина" про плани призначення мене в наглядову раду "Нафтогазу". Таких планів нема ні в мене, ні в уряду.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.