Коли криза не перешкода. На Рівненщині відкривають новий завод

Вже до кінця весни на Рівненщині має запрацювати сучасне деревообробне підприємство "Українські лісопильні".

Тут планують виготовляти соснові пиломатеріали, а саме обрізні дошки, що в подальшому підуть на виготовлення столярних виробів, меблів та будматеріалів. Підприємство, потужністю 300 тис.м³ пиломатеріалів в рік, створює 150 робочих місць та залучає в регіон 20 млн. євро інвестицій.

Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком у Костополі, на спорудженні якого працюють українці, фіни, шведи. Це наймасштабніший проект, що нині реалізується в Рівненській області, зі слів чиновників, саме цей проект є найбільшою іноземною інвестицією за останні роки.

Створенню нового підприємства "Українські лісопильні" передувало запровадження мораторію на експорт з України лісу-кругляку. Адже раніше замість переробки деревини в Україні її масово вивозили за кордон. А потім українці купували імпортні меблі, папір, столярні вироби, виготовлені з цього лісу, тим самим марнуючи весь український потенціал. Ми просто віддавали іншим те, що могли переробляти самі. Тепер, завдяки забороні експорту деревини, ситуація має змінитись.

Україна заготовляє 17 млн. м³ лісу, а виготовляє готової продукції на 1,5 млрд. євро. У той час у Німеччині ця цифра сягає 26 млрд. євро, а у Польщі - 16 млрд. євро . Тобто у 8-10 разів менше ми створюємо готової продукції з деревини, ніж розвинена Європа, - розповідає віце-президент асоціації "Меблідеревпром" Володимир Ганцюк. - Саме у зв'язку з цим і був прийнятий закон "Про заборону експорту лісу-кругляку" на 10 років, що стане поштовхом для розвитку цілого кластеру виробництв - пиломатеріалів, меблів, вікон, дверей, будівельних матеріалів і т. д.

Такі проекти, як "Українські лісопильні", потрібні нашій країні зараз як повітря, оскільки це стає сигналом про те, що в нашій державі можна працювати. У свій час в Україні відродилось виробництво деревинно-стружкових плит,а нині тут працюють заводи міжнародних потужних груп. В Україні вони мають аналогічні виробництва, як в усьому світі, але для того щоб ці заводи побудувались, були створені відповідні умови.Почалось все із запровадження ввізного мита на деревинно-стружкові плити і це посприяло активному розвитку виробництва всередині країни. Зараз ми маємо потужне виробництво меблевих плит (деревинно-стружкових та ламінованих плит), як наслідок - і потужну меблеву галузь. У переробки деревини, впевнені експерти, перспективи ще більші.

Дуже важливо, щоб цей лісопильний проект запрацював, оскільки від примітивного вивезення українського ресурсу потрібно відмовлятись. Це робочі місця, зарплати, податки, а найголовніше – в цьому розвиток, а не деградація.

Великі надії на новий проект покладають і представники місцевої влади. Вони вбачають в "Українських лісопильнях" значні можливості для розвитку регіону – наповнення бюджету, створення нових робочих місць, покращення інфраструктури.

- Це один з найбільших інвестиційних проектів на Рівненщині за останні сім років, тому ми однозначно його підтримуємо. Навіть якщо більшість продукції підприємства піде на експорт, область багато матиме з цього проекту, - говорить директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. – Насамперед це збільшення валютних надходжень від реалізованої продукції. І оскільки підприємство зареєстровано в Костополі, значна частина податків залишатиметься у районі та області. Тому вигода для нас очевидна.

Співвласник підприємства шведський підприємець Йохан Дунбек говорить, що вражений працьовитістю українців, здатністю оволодівати усім новим.

- Ми набрали молодих людей, зараз їх навчаємо, - розповідає пан Дунбек. - Вони вже були у Фінляндії, зараз до Костополя мають приїхати фінські спеціалісти, щоб навчати на місці. Дивно, але наші працівники вже пристойно говорять англійською, стрімко оволодівають сучасними технологіями. Реалізуючи такі проекти, ми переносимо європейський досвід в Україну.

Інвестор також вражений українською бюрократією, але говорить: "Досягає мети лише той, хто йде, рухається, а не стоїть на місці".

- Розкрию вам секрет – якщо все буде відбуватись відповідно до нашого інвестиційного плану, ми готові одразу після старту виробництва у Костополі, будувати додатковий лісопильний завод з трохи іншим асортиментом продукції, ніж костопільський, - каже пан Дунбек. - Ми орієнтуємось на Рівненську область, але де саме,залежить від району та громади, які захочуть нас прийняти.

Екологічна безпека – це питання, яке виходить на перший план в Україні. І на цьому наголошує керівництво підприємства.

- Ніколи лісопиляння не було екологічно небезпечним. Аналогічні підприємства працюють десятиліттями в усій Європі, де екологічні норми більш жорсткі, ніж в Україні. Костопільський завод сучасніший, ніж частина діючих європейських, – розповідає директор ТОВ "Українські лісопильні" Сергій Ступницький. - Але і зрозумілі побоювання місцевого населення. Тому ми, після спілкування з громадськістю, приділяємо увагу правильному інформуванню людей. Жодних шкідливих хімічних речовин тут не буде ні використовуватись ні виділятись.Ми хочемо, щоб люди могли перевірити це, зараз думаємо, як це реалізувати.

Звісно, лісова галузь України – одна з найпроблемніших: розкрадання лісу, нелегальні лісопильні, що переробляють цей крадений ліс та від діяльності яких до бюджетів не потрапляє жодної копійки. Працівники там працюють у жахливих умовах та отримують зарплатню у конвертах. Це проблеми старі й добрі відомі. Однозначно, майбутнє не за ними. Цю галузь потрібно активно розвивати, адже залучення інвестицій в Україну сприяє оздоровленню економіки та розвитку держави в цілому, а отже, і підвищенню добробуту населення країни.