Державно-продовольча зернова корпорація входить до п'яти найбільших державних підприємств за обсягом виручки.

Компанія володіє більш ніж 10% потужностей із зберігання зерна та двома великими портовими терміналами.

Такий бізнес для всіх приватних компаній є прибутковим. Натомість, за збитками ДПЗКУ поступається хіба що "Нафтогазу".

Офіційно в 2014 році ДПЗКУ зазнала збитків на 3,5 млрд грн. Реальні збитки - значно більші. Компанія ще не повністю списала сумнівні борги, накопичені в 2014 році за міністра Ігоря Швайки, сума яких становить близько 3 млрд грн.

Ці борги з'явилися не за один рік в результаті банальних крадіжок. Гроші йшли офшорним фірмам-"пустункам" з одним працівником, а ті не поставляли зерно.

В результаті корупції ДПЗКУ має негативний власний капітал, тобто з економічної точки зору є банкрутом. Це не випадок - це тенденція! Попередники ДПЗКУ - ДАК "Хліб України" та Хлібінвестбуд - також збанкрутували.

Цього разу ситуація значно гірша - ДПЗКУ винна Китаю 1,5 млрд дол. Цей кредит був виданий з державними гарантіями. Погашати його слід зерном. Якщо компанія цього не зробить, то борг муситиме віддавати держава, інакше - дефолт.

Офіційно ДПЗКУ має депозит в Укрексімбанку на 1 млрд дол, але реально цих грошей на рахунках нема. Вони витрачені на підтримку гривні та фінансування бюджету. Отже, розрахуватися з китайцями ДПЗКУ не може.

З економічної точки зору ситуація зрозуміла: потрібно домовлятися з китайською стороною про реструктуризацію боргу або платити за весь кредит з кишені вчителів, лікарів та військових. Україна уже ініціювала переговори з кредиторами, і в держбюджеті передбачений спеціальний механізм реструктуризації.

"Дозволити Мінфіну здійснювати правочини з гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами. У разі прийняття суб'єктами господарювання державного сектора рішення про намір здійснити правочини за кредитами шляхом зміни умов позик позичальники здійснюють такий правочин за погодженням з Мінфіном".

Тобто Верховна Рада в рамках реструктуризації держборгу дала право держаним підприємствам почати його реструктуризацію. Простими словами - дозволила списати частину боргу. Це положення було прийняте для отримання кредиту МВФ.

Ігор Швайка. Фото ЕП

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин направив запит з проханням роз'яснити, чи веде ДПЗКУ такі переговори щодо свого кредиту. Це було єдине питання, на яке компанія не відповіла. Тобто говорити нічого, оскільки такі переговори ніхто не починав.

За повідомлення Мінфіну, Україна повинна завершити переговори з реструктуризації свого боргу до червня 2015 року. Після цього вікно для реструктуризації зачиняється, і ДПЗКУ втрачає шанс списати значну частину боргу. Жодного шансу самостійно розрахуватися з боргами у компанії нема.

Це означає упущення реальної можливості позбутися принаймні кількасот мільйонів доларів кредиту та зекономити державні кошти. Якщо цю ситуацію терміново не вирішувати, компанія, швидше за все, безоплатно дістанеться китайцям. Це якщо пощастить. Не виключено, що їм ще доведеться доплатити.

І останнє. Мабуть, варто припинити робити експерименти із створенням державних монстрів на основні залишкової державної власності. Доки існуватиме великий бізнес у державній власності, доти існуватиме ризик корупції. До речі, більшість грошей із згаданих 3 млрд грн вкрадені уже після Революції гідності.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.