Днями у поштовій скриньці знайшла "лист щастя" від компанії "Київенерго".

На аркуші формату А4 повідомлялося, що за моєю квартирою є борг у 116 гривень.

Звістка про якісь борги викликала спершу здивування, а потім обурення: як так може бути?

Як виявилось, "привіт" від "Київенерго" отримала не лише я – повідомлення про заборгованість по електроенергії отримали чимало киян.

То звідки "борг"?

З січня 2009 мешкаю у своїй квартирі і десь з березня того ж 2009 я і тільки я кожного місяця дивлюся на свій лічильник електроенергії, записую дані і оплачую платіжки.

Ось уже 6 років підряд. Щоразу роблю це до 20 числа місяця, як вимагає платіжка.

Крім того, щоразу пускаю приємного дядечка, який перевіряє показники лічильника, і який зазвичай приходить в той момент, коли вкладаю сина спати, і відповідно "робить" мені дуже веселою другу половину дня, але то таке.

Зазвичай мій лічильник показує, що на місяць моя родина споживає десь 130-180 кіловат. Влітку, коли тепло і довгі вечори ми проводимо на вулиці – менше, восени, коли батареї не гріють і доводиться іноді вмикати обігрівач – більше.

Щоденно у моїй квартирі працюють холодильник і комп’ютер, трохи вранці і ввечері – телевізор, кілька разів упродовж дня мікрохвильовка, зрідка духовка.

Найчастіше я оплачую 147-153 кіловата на місяць. Чесно кажучи, іноді лінуюсь по-новому рахувати, особливо останні 2 роки, коли в мене на руках мала шилопопа дитина, тому якщо лічильник показав споживання у 147 кіловат, я пишу 150, бо 150 у мене було у минулому місяці, і стоїть порахована сума. І якщо показує 151 кіловат, то теж іноді пишу 150. Каюсь, грішна. Надалі такого не робитиму.

За 150 кіловат плачу трохи менше 50 гривень. Тобто, згідно з "листом щастя", я не платила за електроенергію упродовж 2 місяців. Але мої платіжки, ось вони – перед моїми очима – і говорять інше.

На гарячій лінії "1588" два оператори не змогли пояснити, чому так сталося, довго-довго питали, записували усі дані, обіцяли, що зі мною "зв’яжеться спеціаліст і все пояснить, а поки зареєструйтесь на сайті і самі подивіться".

Після реєстрації на сайті, бачу, що, згідно їх даними, одного місяця я споживаю 32 кіловати енергії, а іншого – 268! А за 268 треба ж платити уже не по 30 копійок кіловат, а по 42! І, якщо усе гарно перемножити, то я, виявляється, не доплатила їм уже не 116, а 143 гривні.

За даними сайту, борг уже становив 143 гривні

Чи треба говорити, що за три дні жоден спеціаліст зі мною не зв’язався?

На черговий дзвінок у "Київенерго" відповіла "стажер Наташа", яка, на відміну від "операторів-не стажерів", частково допомогла розібратися з проблемою.

Дівчина пояснила, що оскільки я не вносила щомісяця показники лічильника на сайті для клієнтів, або не приходила у сервісний центр "Київенерго" і не диктувала показники там, то програма сама, враховуючи дані моїх щомісячних платіжок за останні кілька років і дані контрольних перевірок, як робить милий дядечко, що будить мені дитину, сама згенерувала дані, внесла їх на сайт і нарахувала мені борг.

Ще одна проблема виникла через те, що за світло я плачу між 15 і 20 числами місяця, і відповідно, дані у платіжку вношу станом на середину місяця. У "Київенерго" ж розрахунковий період – календарний місяць – тобто з 1 по 31 число, і дядечко, що перевіряє дані лічильника, приходить зазвичай на початку місяця.

Попри те, що у моїй квартирі щомісяця працюють одні і ті ж прилади, що споживають електроенергію, дані на сайті стверджують інше

Виявляється, одного місяця ми взавгалі не вмикали світла упродовж місяця

Тож програма плюсує дані з моєї платіжки станом на 15 число і дані контрольної перевірки, станом на початок наступного місяця. Таким чином виходить, що одного місяця я нібито споживаю більше 200 кіловат, 150 які оплатила в середині місяця, плюс ще 60-80 кіловат, які нагоріли на момент приходу перевіряючого. А в наступному місяці виходить низьке споживання, бо програма фіксує дані лише за півмісяця.

Ця ситуація тягнеться з 2011 року. Хоча про сайт для клієнтів я дізналась лише нещодавно і то лиш завдяки роботі. Опитування сусідів засвідчило, що про сайт і необхідність щомісяця приносити до "Київенерго" показники лічильників мешканці мого будинку не чули. Щоправда, може, це лише наш будинок такий необізнаний.

Як позбутися "боргу"?

У випадку, якщо я не хочу без будь-яких запитань поповнити кишені монополіста, який є далеко не бідним і далеко не завжди добросовісним надавачем послуг, то маю довести, що упродовж останніх 4 чи 5 років вчасно і справно платила за світло.

Для цього, за словами стажера Наташі, треба зовсім небагато – принести усі платіжки починаючи з 2011 року, "а краще і за більший період", у центр обслуговування клієнтів на вулиці Будівельників, 25 і провести звірку за кожен місяць за ці 4 роки.

На сайті також видно всі проведені платежі за кожний рік. Видно, що восени, коли приходять холоди, а батареї не гріють, ми споживаємо більше електроенергії

Склавши у рюкзак платіжки за 5 років, ми з сином поїхали у центр обслуговування клієнтів доводити, що ми завжди і в повному обсязі сплачуємо за електроенергію, і що оці 116 гривень ми маємо куди прилаштувати і без широкої кишені монополіста.

"Київенерго", яке зацікавлене у збільшенні своїх прибутків, особливо, коли у країні війна, гривня шалено хитається, а тарифи стрімко зростають, відкрило низку центрів обслуговування клієнтів. Однак про сервіс у них не чули. Принаймні, у центрі на Будівельників, 25.

Про жодну електронну чергу там не знають. Щоб потрапити до оператора, треба записатися у чергу на аркуші паперу. Нам пощастило бути 124-ми. Список складався з двох аркушів, їх контролювали кілька пенсіонерок.

Дивитися у нього було заборонено, "бо молодьож зараз безсовісна, хоче пролізти без черги". Після довгих перемовин з’ясувалося, що на момент нашого приходу, то було близько 15-тої години, до оператора саме заходив номер 85 у списку.

Присісти у залі було неможливо – у приміщенні близько 30 людей, половина з яких стояли.

Також з’ясувалося, що приміщення краще не покидати, бо якщо бабусі, які зачитують список назвуть ваш номер, а ви не відгукнетесь і не назвете свого прізвища, то все – записуйтесь у кінець черги, навіть якщо ви ось-ось мали заходити до оператора.

У центрі обслуговування клієнтів "Київенерго" сервісу – нуль. Три години у черзі з дитиною, а в 18.00 нас виставили за двері. Зате дали безкоштовну пораду: прийти завтра вранці, краще до 7.00, і знов зайняти чергу.

Ну і принагідно адміністратор заявила, що "Київенерго" ніколи не попереджав мене ані про борг, який нібито тягнеться з 2011 року, ані про те, що я маю раз на місяць приходити звіряти лічильника. Адже Я САМА МАЛА ЦІКАВИТИСЯ цими питаннями.

А я, як з’ясувалося, мала не лише платити сумлінно щомісяця по лічильнику і пускати щоразу превірячючого, а ще й ШУКАТИ, яким ЩЕ чином донести до "Київенерго" інформацію про показники лічильника, щоб потім не виявились, що я злісний неплатник.

А ще у черзі з’ясувалося, що листи щастя отримала не лише я одна – таких людей чимало. У декого "борг" сягав до півтисячі гривень.

"Як так може бути? Я щомісяця плачу за світло. А в мене борг у 477 гривень. Якщо вірити цьому листу, то я рівно рік не платила за електроенергію!", – обурювалась приємна жіночка у красивому пальто, яка стояла в черзі далеко переді мною і також не потрапила до оператора.

Останнім номером у черзі був номер 148.

Як пояснила адміністратор перед закриттям, за день оператори, їх троє було, обслуговують максимум 60 людей. При цьому тих, хто приходить, ніхто не попереджає, що обслужити їх сьогодні ніяк не зможуть. Більшості з цих людей довелося відпроситися з роботи. І схоже, щоб достукатися до "Київенерго", доведеться відпроситися ще не один раз.

На щастя, наша зустріч з "Київенерго" тривала лише два дні. Не дочекавшись прийому у центрі на Будівельників, 25, наступного дня ми вирішили їхати у центр на Бориспільську, 6А.

Тут була електронна черга і приємна дівчина адміністратор, яка чемно всім пояснювала, і нагадувала дивитися на електронне табло, щоб бачити, хто за ким іде.

Зареєструвавшись о 13:12 під страшним номером 242, уже близько 15:00 ми спілкувались з оператором.

Дівчина вислухала нашу проблему, але перевірила лише останню платіжку і показники лічильника на фото у мобільному телефоні.

І тут з’ясувалося головне – насправді, БОРГУ, яким мене лякав сайт для клієнтів, НЕМАЄ.

Дівчина, не перевіряючи моїх платіжок за останні кілька років, внесла дані, що я справно платила і повідомила, що боргу немає. Ми переоформили договір і дівчина попросила щомісяця 1 числа вносити дані лічильника, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому.

За сусідніми столиками біля інших операторів сиділи люди – їх усіх об’єднувала одна проблема – борг, який невідомо звідки взявся. Вони не пожаліли свого часу і здоров’я, а прийшли з’ясувати, чому їм, сумлінним платникам, нарахували незрозумілі "борги".

Їм усім довелося відпроситися з роботи, можливо, не один раз, сплатити гроші за проїзд, щоб не класти гроші у кишеню монополіста.

Висновок

Схоже, що оці "боргові листи" розраховані на дурників-боягузів, які побачивши платіжку з боргом, швидко побіжать її оплачувати.

Чи то людей, які працюють і не мають часу на таку розкіш, як стояння в черзі по 4-6 годин, і замість відпрошуватися з роботи і втрачати заробіток за день, та ще й витрачатися на дорогу, вирішать просто заплатити ті злощасні 100-200 чи 477 гривень – скільки вже кому нарахувала "дивомашина".

А монополіст отримає мільйонний прибуток на рівному місці.

Українська правда. Київ

Фото на головній Макса Левіна

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.