За українських реалій обумовлювати надання однієї жалюгідної за розмірами підтримки АПК скасуванням іншої - вершина цинізму.

Перша з них - акумулювання ПДВ, друга - відшкодування ПДВ при експорті зерна.

І те, і інше - дріб'язок, і маніпулювання цим не повинно називатися аграрною політикою.

У 2013 році у Чехії, далеко не найбільш авторитетній в аграрному сенсі державі Європи, аграріям було сплачено по 250 євро за га лише прямої підтримки ЄС.

Стільки ж коштів вони отримали на "зелені" викрутаси та розвиток сільських територій. Немало! У сусідній Польщі справи не гірші.

А скільки отримали українські сільгоспвиробники на 1 га тієї горезвісної акумуляції ПДВ, що, як кістка у горлі, застрягла від дорікань? 250 грн або 25 євро. А у цьому році що змінилося? Ті ж 250 грн, знов з доріканнями, але це вже 10 євро.

Конкуруйте, хлопці! Ось вам для цього всі інші рівні умови - і пальне, і добрива, і насіння, і техніка. Все, "як на Заході", корелює з валютним курсом. Десятиліттями так "конкурують" наші аграрії, а в кінцевому рахунку - все українське село.

"Конкурують", оплачуючи аграрне виробництво та експорт життями людей, що не доживають до нормального віку через відсутність у селах елементарних речей, через розруху соціально-культурної сфери та сільської інфраструктури.

Варіабельною у собівартості продукції залишилася лише зарплата найманих працівників, яких ще не звільнили через боротьбу за конкурентоспроможність.

На фоні визнання дискримінаційності невідшкодування ПДВ при експорті зерна  випрошування відсотків експортного відшкодування ПДВ, сплаченого платниками податків усередині країни за зерно та олійні культури, як це пропонують робити автори законопроекту №2003, є угодовством.

Очевидно, що депутати і їх помічники заплуталися у тенетах ПДВ-крутійства. Не дивно, що вони плодять нові безплідні формулювання.

Тимчасом є, наприклад, стаття 209.4 чинного Податкового кодексу.

"При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку".

Фото lb.ua

І що з того? Як у анекдоті: "Маю право? Так! То чи можу я... Ні!". Підіть, "качніть" свої права у наших казначействах чи судах за цією статтею. Задовбетеся!

Депутати і профільне міністерство, мабуть, забули, як недавно хтось обіцяв відшкодування ПДВ "автоматом" усім і кожному у разі згоди парламенту, суспільства і бізнесу на електронне адміністрування ПДВ. Згоду протиснули, і що?

Треба не підміняти реальну політику капітулянтством, а вимагати повернення до нормального відшкодування ПДВ при експорті будь-чого, насамперед - аграрної продукції. Узгоджувати з урядом потрібно одне: дату настання такої події.

Ми не повинні "вестися" на те, що "зерновий" ПДВ аграріями акумулюється, а не сплачується до бюджету. На те й пільгою це називається, щоб "дірку" від неї у бюджеті закривати іншими, не важливо якими надходженнями до бюджету.

Не можу відкараскатися від думки, що останніми роками ми, українці, надто швидко наростили виробництво зернових, через що багато хто хоче допомогти нам "стабілізуватися". Схоже, така "стабілізація" може початися вже цього року.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.