Енергетична криза ще раз довела залежність України від імпортованих газу, ядерного палива, а тепер ще й вугілля, яке доводиться купувати у Росії.

Складна ситуація потребує нових підходів до реформування галузі, пошуку найоптимальніших шляхів забезпечення енергією.

Прагнучи до Європи, варто звернути увагу на досвід розвинених країн, які переорієнтовують свою енергетику на альтернативні джерела енергії.

Вони роблять це з двох причин.

По-перше, енергія вітру, сонця, води, біомаси невичерпна на відміну від газу, вугілля і ядерного палива, запаси яких зменшуються, а ціна зростає.

По-друге, вони екологічно чисті, що актуально в умовах погіршення клімату.

Саме цим керувався у своїх останніх заявах Світовий банк. Напередодні саміту ООН з клімату президент групи СБ Джим Ен Кім заявив, що банк стривожений результатами праць Потсдамського інституту досліджень впливу клімату.

Там сказано, що викиди парникових газів у світі за минулі роки призведуть до безпрецедентних негативних погодних явищ. Глобальне потепління спричинить зниження врожайності, зміни у водних ресурсах, поширення інфекційних захворювань у нових географічних межах.

Щоб зарадити ситуації, Світовий банк, один з найбільших у світі фінансистів галузі традиційного палива, інвестуватиме значні кошти в екологічно чисту "зелену" енергетику. Вугільні ж проекти фінансуватиме за "крайньої необхідності".

Така ініціатива цілком зрозуміла, адже альтернативна енергетика окупається і приносить дешеву енергію без негативних наслідків для природи і здоров'я людини. Вона є відновлюваною, тож технології працюватимуть довгі десятиліття, а наука матиме час для винаходів нових методів їх оптимізації.

Світ зеленіє

Світ активно переорієнтовується на "зелені" види енергії, і це підтверджують цифри. У 2013 році майже чверть світового споживання енергії - 22,1% - було задоволено з відновлюваних джерел: 16,4% дали ГЕС , 2,9% - ВЕС, 1,8% - біомаса, 0,7% - СЕС, 0,4% - геотермальна енергетика та енергія океану.

144 держави, серед яких і Україна, проголосили альтернативну енергетику пріоритетом своєї політики. У 98 країнах надають пільги виробникам "зеленої" енергетики, розуміючи, що її розвиток відповідає стратегічним цілям країни: енергетична незалежність, дешева енергія, робочі місця, турбота про довкілля.

Найбільш поширеним і перспективним стимулом розвитку альтернативної енергетики є "зелений" тариф - механізм заохочення виробництва енергії. "Зелений" тариф - це гарантії держави виробникам, що енергія, вироблена ними, буде придбана за вищими цінами, ніж у виробників традиційної енергії.

Такий підхід дозволяє державі залучити в галузь приватних інвесторів. У країнах, де весь ринок електроенергії - у приватних руках, держава встановлює квоти на купівлю визначеного обсягу енергії з відновлюваних джерел і накладає штрафи на тих торговців струмом, які не купують певну кількість "зеленої" електрики.

Структура виробництва електроенергії в Україні з відновлювальних джерел, 2011 рік. Джерело wikipedia.org

Деякі уряди виділяють виробникам альтернативної енергетики гранти. Завод з виробництва сонячних панелей у Каліфорнії отримав 500 млн дол від уряду США. У Німеччині "зелених" виробників підтримують дотаціями.

Така політика дає поштовх розвитку відновлюваної енергетики. Наприклад, у Данії в 2013 році 33,2% електроенергії вироблялося вітроенергетикою, в Іспанії - 20,9%, а в Італії енергія сонця використовувалася для виробництва 7,8% струму.

У ЄС 2012 року 22,3% виробленої енергії було отримано з відновлюваних джерел. Лідерами є Німеччина - 18,6%, Франція - 11,7%, Швеція - 10,4%, Італія - 10,1%. У 2012 році 11% спожитої енергії у Євросоюзі було вироблено з відновлюваних джерел. ЄС ставить за мету підвищити цю цифру до 20% до 2020 року.

Більше третини енергії у Швеції - 37,2% - та Латвії - 36,4% - у 2012 році забезпечила "зелена" енергетика. В Австрії частка споживання екологічно чистої енергії становила 30,1%, у Фінляндії - 29,2%, у Данії - 23,3%.

У Європі нема віялових вимкнень - 23,5% споживання забезпечується електроенергією з відновлюваних джерел. Цифри вражають: 65,5% спожитої електроенергії в Австрії, 60% - у Швеції вироблено з відновлюваних джерел.

Українські реалії та перспективи

Можна лише уявити, в якій ситуації сьогодні була б Україна, якби альтернативна енергетика була розвинена, і чи залежала б вона настільки від імпортних газу та ядерного палива. Втім, є всі умови для того, щоб змінити ситуацію.

Експерти стверджують, що технічно досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України сягає 50% загального енергоспоживання.

Наразі ж Україна майже не використовує ці можливості. Частка альтернативної енергетики за десять місяців 2014 року становила лише 1%. Її основними джерелами є вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія річок, біомаси, довкілля з використанням теплових насосів.

Україна повинна розвивати відновлювану енергетику з кількох причин.

По-перше - через відсутність достатніх обсягів власного органічного палива, залежність від його імпорту. Україна купує 70% газу від обсягів споживання.

На тлі зростання дефіцитності традиційних ресурсів, підвищення їх вартості на світовому ринку та проблем із зовнішнім постачанням розвиток альтернативної енергетики видається чи не єдиним шляхом виходу із ситуації.

По-друге - через кризовий стан вітчизняного паливно-енергетичного комплексу. Він характеризується недостатньою ефективністю використання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зношеністю основних фондів.

Потужності електрогенерації з відновлювальних джерел в Україні після запровадження "зеленого" тарифу. Джерело wikipedia.org

По-третє - через екологічні проблеми, зокрема необхідність виконання міжнародних зобов'язань щодо обмеження обсягів шкідливих викидів.

По-четверте, альтернативна енергетика - це наукоємна галузь. В Україні завжди були сильні технічні школи, тож наші вчені можуть стати провідними фахівцями галузі. Відкриття ж в альтернативній енергетиці затребувані у всьому світі.

В Україні уже діють профільні інститути і факультети у провідних вузах.

Це Інститут поновлюваної енергетики НАНУ, Теплоенергетичний факультет НТУУ "Київський політехнічний інститут", Інститут енергетики та систем керування Національного університету "Львівська політехніка", Центр енергоефективності та альтернативної енергетики Харківського національного університету.

Україна має фахівців, які готові впроваджувати провідні світові технології і пропонувати вітчизняні. Впровадження "зелених" технологій стане потужним стимулом для розвитку цих інститутів, дасть базу для досліджень українським вченим, дозволить їм впроваджувати свої напрацювання на рідній землі.

По-п'яте, розвиток "зеленої" енергетики створить робочі місця. В Україні на об'єктах виробництва енергії з відновлюваних джерел працевлаштовано 15 тис людей, тоді як у країнах ЄС - понад 550 тис.

По-шосте - з огляду на зобов'язання перед ЄС. Україна, яка приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства, зобов'язалася до 2020 року збільшити частку відновлюваних джерел енергії у своєму енергобалансі до 11%.

Зрозуміло, що причин для перегляду енергетичної політики держави, орієнтованої нині на традиційні джерела енергії, більше ніж достатньо.

З одного боку, розвиток відновлюваної енергетики дасть потужні стимули у соціально-економічній сфері, з іншого - продемонструє готовність України долучитися до всесвітньої справи боротьби з екологічними проблемами, спростить шлях до євроінтеграції, яка є завданням номер один у зовнішній політиці держави.

Законодавчі ініціативи

Вимоги Євросоюзу чіткі: якщо сьогодні частка відновлюваної енергетики в енергобалансі України становить 6%, з яких 5% - це енергія великих ГЕС, то до 2020 року її слід збільшити до 11% у кінцевому споживанні енергії. Тобто в енергобалансі цей показник повинен бути ще вищим.

Якщо держава декларує стратегічний курс на інтеграцію до європейських інституцій, а в кінцевому підсумку - до Євросоюзу, то цю норму необхідно виконати, тобто слід ґрунтовно підійти до розвитку "зеленої" енергетики.

Основою таких інновацій мусить стати законодавча база, яка передбачає виконання вимог так званої директиви про відновлювані джерела енергії.

СЕС "Перове". Фото wikipedia.org. Натисніть для збільшення

Перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. 3 вересня 2014 року уряд прийняв розпорядження "Про затвердження плану заходів з імплементації директиви Європарламенту та Ради 2009/28/ЄС".

Через місяць він затвердив "Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року" та "План заходів з реалізації Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року". Ці документи передбачають встановлення секторальних цілей для всіх видів альтернативних джерел енергії.

Так, у 2020 році потужності ГЕС повинні становити 5 350 МВт, СЕС - 2 300 МВт, ВЕС - 2 280 МВт, об'єкти, що використовують біопаливо, - 950 МВт, об'єкти, що використовують геотермальну енергію, - 20 МВт.

Діючі потужності у десятки разів менші. 1 серпня 2014 року потужності ВЕС в Україні становили 497,3 МВт, СЕС - 818,9 МВт, малих гідроелектростанцій - 77,9 МВт, об'єктів, що використовують біопаливо, - 25,7 МВт.

Ці дані враховують потужності, розташовані в АРК. Якщо реально оцінювати ситуацію, то Україна має ще нижчі показники, адже значні потужності відновлюваної енергетики розміщені саме в окупованому Криму.

Наприклад, кримська фотоелектрична сонячна електростанція "Перове" у 2011 році була визнана найпотужнішою у світі серед собі подібних. Вона розмістилася на площі понад 200 га - це як 259 футбольних полів. Її потужність - 105,56 МВт.

Отже, роботи з виконання зобов'язань перед ЄС багато. Ігнорування реалізації європейських директив може призвести до санкцій з боку Євросоюзу і відсунути європейську перспективу України. Однак найголовнішим повинен стати не зовнішній стимул, а бажання забезпечити енергетичну безпеку країни.

Перешкоди на шляху

Визначені урядом співвідношення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел не будуть реалізовані, якщо розвиток альтернативної енергетики не буде підкріплено привабливою інвестиційною політикою.

В Україні діє "зелений" тариф. Згідно з ним було запроваджено модель диференційованих - сприятливих - тарифів для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням відновлюваних джерел енергії.

Це забезпечило активний розвиток сфери альтернативної енергетики. "Зелений" тариф запустив розвиток галузі, але цифра 11% в енергобалансі енергії, отриманої з відновлюваних джерел, досі виглядає примарною.

У червні 2014 року Кабмін прийняв розпорядження "Про вдосконалення системи розрахунків за електричну енергію з альтернативних джерел енергії", яким суттєво зменшив коефіцієнт "зеленого" тарифу для сонячних електростанцій з 1,8 до 1,01.

Фото wikipedia.org

Більше того, розпорядження уряду від 13 серпня 2014 року "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії" зменшило "зелений" тариф для інших виробництв альтернативної енергії.

ЦІ рішення погіршили інвестиційний клімат у сфері альтернативної енергетики. Виробники потерпають від збитків, бо новостворений регулятор НКРЕКП не переглядає рівні "зелених" тарифів за законом "Про електроенергетику". Такі різкі зміни умов на ринку характеризують Україну як ненадійного партнера.

Втім, незважаючи на перешкоди, реалізація директив ЄС слугуватиме потужним стимулом розвитку альтернативних джерел енергії в Україні.

У секторі вже працюють кредити та іноземні інвестиції, є перспектива залучити кошти Світового банку та Євросоюзу. Стратегічний курс на вступ України до ЄС неможливий без розвитку відновлювальної енергетики і головне - без сприятливої державної політики для інвесторів у цю галузь.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.