Одним з широко коментованих у суспільстві новоприйнятих податків став податок на легкові автомобілі з об'ємом двигуна не менше 3 тис см куб.

Він швидко дістав назву "податок на розкішні авто".

Основним лейтмотивом обговорення стала теза, що деякі насправді розкішні авто під податок не підпадуть, на відміну від деяких абсолютно пересічних.

При цьому уявлення дописувачів про "розкішність" авто суттєво різняться.

У той же час не вдалося зустріти висловлювань щодо таких важливих елементів податку, як його виправданість і спосіб запровадження.

Саме ці питання, а не "чи є паджеро 3,2 2010 року випуску розкішним", заслуговують на предметне обговорення.

Отже, законодавець запропонував усім власникам легкових автомобілів, які не старші за п'ять років і з об'ємом двигуна три і більше тисячі кубічних сантиметрів, заплатити 25 тис грн податку на рік. З пояснень уряду щодо доцільності такого податку і виникла назва "податок на розкішні авто".

Цілі податку - наповнення бюджету і досягнення соціальної справедливості, як і передбачено нормами Податкового кодексу. При цьому пропонується ототожнити розкішність авто з розміром його мотора. Така позиція викликала чимало нарікань.

Цікаво, що ініціатори податку та учасники обговорень підміняють об'ємом двигуна набагато простіший і очевидніший критерій "розкішності": ціну автомобіля. Чому було не прив'язати цей податок до ціни, принаймні, у випадку першої реєстрації?

Можливою відповіддю на це питання є існування такого податку. Точніше, кількох зборів: збору за першу реєстрацію транспортного засобу з прив'язкою до об'єму двигуна і збору до Пенсійного фонду у розмірі 3-5% від ціни авто. Крім того, є розмір страховки, який також корелює з ціною автомобіля.

Таким чином, складається враження, що риторика про досягнення соціальної справедливості через податок на великі автомобілі замість дорогих є оманливою і відволікає увагу від інших аспектів запровадженого податку.

Аспектом номер один є спосіб запровадження податку - ретроспективний. З моменту появи ідеї такого податку до його запровадження минуло всього кілька тижнів. Це при тому, що існує норма Податкового кодексу, яка говорить про необхідність відтермінування на шість місяців змін щодо податків і зборів.

Натомість власники авто з мотором три і більше літрів уже зараз винні державі кругленьку суму. Хіба не справедливіше було б відкласти набрання чинності таким податком, щоби потенційні платники мали час врахувати цей важливий фактор і, наприклад, продати автомобіль чи вибрати інший при придбанні нового?

Перспективний, а не ретроспективний, спосіб запровадження податку виглядав би адекватнішим. Таким чином, він навряд чи спрямований на досягнення соціальної справедливості через неочевидність шляху досягнення такої мети.

В той же час, концепція оподаткування деяких категорій автомобілів заслуговує на підтримку, тож варто розібратися, як це потрібно робити.

Першим прикладом може буде досвід Росії. Там цей податок сплачується з мотора потужністю 250 і більше кінських сил. Справді, потужний мотор зазвичай є ознакою дорогого авто, тому кореляція "податок-розкіш" є достатньо обґрунтованою.

Разом з тим, очевидне жонглювання потужністю мотора з метою уникнення такого оподаткування. Автовиробник шляхом нескладних маніпуляцій знижує потужність і продає автівки радісним покупцям. Приклади - Highlander і Touareg. Тим не менш, такий підхід видається більш точним у досягненні мети змусити платити за розкіш.

Другий приклад - досвід Великобританії, де податок сплачується залежно від розміру шкідливих викидів. Чим "брудніший" мотор, тим більший податок. Таким чином, виникає кореляція і з потужністю двигуна і - двояка - з ціною авто.

Двоякість пояснюється тим, що менші викиди мають зазвичай більш технологічні, а отже, дорожчі авто. Тож "податок на розкіш" є і "податком на екологічність". З іншого боку, хто сказав, що довкілля менш важливе за соціальну зрівнялівку?

Цікаво, що максимальний розмір цього податку у Великобританії може становити 1 090 фунтів, тобто трохи більше 25 тис грн. Виявляється, у деяких питаннях ми вже доганяємо Євросоюз! Соціальна ж справедливість досягається більш завуальованим і user-friendly способом - через ціни на страховки.

Таким чином, не піддавайтеся штучно створеній риториці щодо справедливості плати за "розкішність" авто і не сприймайте податок як вияв "робінгудівської" турботи уряду. Насправді податок "на розкішні авто" більше схожий на побір.

Втім, у довгостроковій перспективі деякі податки на автомобілі можуть бути виправданими. Сама концепція оподаткування великих, дорогих та потужних авто заслуговує на існування. Однак механізм реалізації податку треба змінити, бажано разом з іншими автомобільними податками і зборами.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.