У пошуках бюджетної демократії

Органи місцевого самоврядування посідають особливе місце у системі публічної влади.

Місцеве самоврядування - гарантоване державою право жителів сіл, селищ та міст вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення з регулювання діяльності будь-якого підпорядкованого їм підрозділу.

Такі рішення можуть затверджуватися у формі регламенту.

Якщо перевести це право в площину місцевих бюджетів - міські ради самі можуть встановлювати правила залучення громадян до процесу прийняття колективних рішень та розпоряджатися коштами, що сплатили платники податків.

Регламенти покликані відкрити шлях до демократії участі, що передбачає участь членів територіальної громади в процесах підготовки та ухвалення управлінських рішень, а також контролю за їх виконанням.

Експерт з місцевого самоврядування Юрій Ганущак у посібнику "Місцеві бюджети" зазначає, що "бюджетний регламент" конкретизує взаємовідносини між учасниками бюджетного процесу, які в Бюджетному кодексі були б надлишковими, оскільки є специфічними і неуніверсальними.

Вони можуть розглядатися як опції, які рада може не впроваджувати. Певні позиції при проходженні проекту Бюджетного кодексу були вилучені на догоду політичному компромісу - їх пропонується відновити у регламенті.

Це стосується, наприклад, вимоги фіксації мінімальних рівнів видатків, які надають фінансовому органу певний маневр під час складання бюджету.

Також бюджетний регламент може регулювати взаємовідносини міської ради з виконкомом, міським фінансовим органом, головними розпорядниками коштів, розпорядниками коштів у сфері публічних фінансів, а також участь громадськості при плануванні бюджету.

Наприкінці 2013 року Камінь-Каширська районна рада Волинській області прийняла бюджетний регламент. Депутат райради Вероніка Романович опублікувала звернення до краян, у якому розповіла жителям району про регламент, і які проблеми він повинен вирішувати.

За її словами, в Україні нема законів, які забороняють громаді брати участь у формуванні бюджету. Правда, громадяни про це не знають. Знають про це і далеко не всі депутати, хоча законодавство передбачає депутатське право формувати і контролювати виконання бюджету.

Фото УП

Йдеться про депутатів усіх рівнів. Якщо громада та її представники не долучаються до бюджетної справи, то цим займаються ті, кому це вигідно, передусім - керівники органів виконавчої влади.

Бюджетні регламенти прийняли більше 20 міст. Серед них - Луцьк, Кіровоград, Бровари, Краматорськ, Переяслав-Хмельницький, Баштанка. Кожне з цих міст приймало бюджетний регламент в різні часи, тому тексти у них різні.

В основному суб'єктами формування бюджету є виконавчі органи, а громадськість на цей процес не впливає. Що говорити про громадськість, якщо навіть депутати часто не впливають на бюджетні процеси.

Наприклад, депутат Луцької міської ради Андрій Осипов пропонував у 2013 році змінити бюджетний регламент Луцької міськради.

Зазвичай депутати отримують великий обсяг інформації просто перед розглядом бюджету і фактично не беруть участі в обговоренні фінансової ситуації у місті.

Депутат запропонував створити робочу групу з депутатів різних фракцій та службовців міськради, однак народні обранці за ці зміни не проголосували.

Ось деякі приклади, для чого потрібно залучати громаду для прийняття рішень.

У Житомирській області за ініціативою депутата Житомирської обласної ради Дмитра Кропачова у 2014 році був прийнятий бюджетний регламент. Незважаючи на прийняття документа, його не поспішають виконувати.

Фото УП

Згідно з документом, не пізніше 1 серпня 2014 року повинна була почати працювати робоча група з питань формування проекту рішень про обласний бюджет, але її створили тільки 9 вересня 2014 року.

Департамент фінансів зареєстрував рішення про бюджетний регламент у редакції, з якої дивним чином зникла частина про участь депутатів і громади в складанні проекту бюджету. За словами Кропачова, голосів на "нову" редакцію не вистачило.

Багато хто спитає, навіщо брати під контроль бюджети. Яскравий приклад: під час 26-ї сесії Житомирської облради, яка відбулася 26 червня 2014 року, через завищені кошториси було виділено більше півмільйона зайвих гривень.

Громадська рада при Житомирській ОДА, керівництво департаменту охорони здоров'я та незалежні експерти провели експертизу з метою протидії корупції при використанні бюджетних коштів. Як наслідок, було виявлено наступне.

1. На страхування орендованого майна для Центру екстреної медичної допомоги на сесії облради виділили 136 тис грн. Проте після опрацювання питання експерти дійшли висновку, що для страхування достатньо 19 тис грн, різниця - 117 тис грн.

2. На встановлення автономного опалення для цього ж центру виділили 280 тис грн, хоча вартість робіт не перевищуватиме 130 тис грн, різниця 150 тис грн.

3. На капремонт тепломереж і мереж водопостачання обласного дитячого протитуберкульозного санаторію виділили 976,5 тис грн. За висновками експерта реальна вартість ремонту не перевищує 683 тис грн, різниця - 294 тис грн.

Виконавча влада, головні розпорядники коштів та депутати місцевих рівнів не поспішають сприяти прийманню та виконанню бюджетних регламентів.

Фото УП

Стара бюрократична машина має інерцію і відштовхує все "чужорідне", особливо якщо це стосується використання бюджетних коштів. Чиновники бояться втратити контроль над бюджетники грошима і старими хабарницькими схемами.

Депутатам місцевих рад слід закріплювати процедури залучення громадян до бюджетного процесу через прийняття бюджетних регламентів у своїх громадах. В Україні багато громадських організацій, але небагато з них займається питаннями прозорості бюджетних процесів та участі у них громадськості.

Центр політичних студій та аналітики, Київ, "Філософія серця", Вінниця, Центр протидії корупції, Суми, "Міст", Херсон, об'єдналися для створення і впровадження державної системи контролю за бюджетними коштами "Відкритий бюджет". Її мета - навчати громадян основам фінансової грамотності і порівнювати бюджети міст.

Податки - це гроші громадян, і саме вони повинні вирішувати, як їх витрачати.

Співавтор тексту - Володимир Тарнай, експерт Центру політичних студій та аналітики

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.