Таємничий вигодоодержувач

14 жовтня 2014 року Верховна рада попереднього скликання прийняла пакет антикорупційних законів.

Серед них був і закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Він визнає таким, що втратив чинність попередній закон у цій сфері - "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

На думку авторів, він спрямований на "комплексне удосконалення" національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.

У той же день був прийнятий закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів". Цікаво, що обидва законопроекти були подані Кабміном і прийняті парламентом в один день.

Текст першого законопроекту до другого читання був підготовлений за день до голосування, а другого - у день голосування, тому часу для ознайомлення з ними у депутатів було небагато.

Найцікавіше, що обидва закони мають взаємовиключні параграфи, які стосуються головного - визначення терміну "кінцевий вигодоодержувач".

У першому законопроекті такого визначення нема взагалі. Замість нього вживається термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)". Чим думали у Кабміні при підготовці законопроектів - сказати важко.

Однак це ще не все. Другий законопроект про "кінцевих вигодоодержувачів" вносить зміни до Господарського кодексу і закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб".

У них він робить посилання на старий закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів", який на момент голосування другого закону вже був скасований першим урядовим законопроектом.

Головне науково-експертне управління Верховної ради, яке за день проаналізувало обидва проекти, наголошувало на недоцільності їх одночасного голосування через взаємовиключність. Однак хто читає висновки науковців?

Обидва законопроекти прийняті. Другий набрав чинності 25 листопада, і теоретично вже можна визначати кінцевих вигодоодержувачів. Проте це не надовго, адже 6 лютого 2015 року набере чинності перший закон.

Він скасовує попередній, до якого другий законопроект вносив зміни, і на який пропонував посилатися іншим законам.

З 6 лютого для тих, хто хоче визначити "кінцевих вигодоодержувачів", почнуться веселі часи.

Фото operatorchan.org

Другий закон буде відсилати до старого закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів", що вже втратив силу, а новий закон вказуватиме, що шукати треба не "кінцевих вигодоодержувачів", а "кінцевих бенефіціарних власників".

Крім того, другий законопроект про "кінцевих вигодоодержувачів" входить в колізію з першим щодо терміну "істотна участь", яку з першого прибрали, не вказавши жодного відповідника.

Також у першому значно скорочується перелік посадових осіб, які належать до "публічних діячів", і до яких повинні застосовуватися особливі вимоги щодо первинного фінансового моніторингу.

Поняття "пов'язаних осіб публічних діячів", яке доопрацювали в комітеті для другого законопроекту з урахуванням зауважень парламентських науковців, у першому законопроекті також використовується старе.

Як на будуть виходити з цих колізій - сказати важко. Поки не пізно, потрібно вносити зміни до законів та врегульовувати розбіжності.

Ця ситуація красномовно характеризує законотворчу діяльність в Україні, особливо уряду, який загубився у двох власних законопроектах. Причин може бути дві: або некомпетентність, або свідоме внесення колізії з метою блокування реалізації відповідних законодавчих норм.

Водночас, детальне ознайомлення з першим законом показує, що колізія з "кінцевими вигодоодержувачами" - це лише квіточки, і нові правила фінансового моніторингу готують набагато цікавіші сюрпризи.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.