Чи потрібна Україні податкова реформа

Про податкову реформу та необхідність створення нового податкового кодексу майже всі політики говорять так само часто, як про необхідність зміни Конституції.

Якщо у другому випадку фахівцем бути, принаймні на широкий загал, не так складно, то на податкових питаннях більшість політиків не розуміється.

Для мене як аудитора прикро усвідомлювати, що політичні лідери у питаннях реформування податкової системи керуються здебільшого політичними гаслами.

Сьогодні у парламенті та міністерствах створено чимало робочих груп, результатом роботи яких мали б стати узгоджені пропозиції бізнесу та влади стосовно майбутніх податкових реформ.

Переконана: Україні не потрібна жодна глобальна податкова реформа. Податкова система у нас не надто складна та обтяжлива порівняно з іншими країнами.

Візьмімо, наприклад, загальний рівень оподаткування у відсотках до ВВП. В Україні він становить близько 34%. Найвищий загальний рівень оподаткування у 2012 році був у Франції - 45%, Бельгії - 45,3% та Італії - 44,4%. У Німеччині - 37,6%, Словаччині - 28,5%, Швейцарії - 28,2%, США - 24,3%, Канаді - 30,7%.

Я переконана в тому, що ані ставки податків, ані їх кількість жодним чином не впливають на рівень добровільної сплати податків бізнесом. На жаль, податкові ставки є лише наслідком державних витрат, і саме це є головною проблемою.

До речі, порівняно з європейськими країнами ставки податків в Україні не є високими. Так, можливо, у деяких країнах світу податків менше, ніж в Україні, але ж у сумарному вираженні податкове навантаження вище.

У жодній розвиненій країні не існує так званого податку з обороту. Зазвичай у державах ЄС використовується дві моделі, які відрізняються наявністю чи відсутністю податку на приріст капіталу. У країнах, де такий податок є, податок на прибуток або корпоративний податок юридичних осіб значно менший.

ПДВ

У більшості європейських країн застосовується кілька ставок ПДВ. Зазвичай нижча ставка ПДВ застосовується до товарів та послуг першої необхідності - продуктів харчування, фармацевтики, транспортних послуг, книг.

Податок на прибуток

В Україні ставка податку на прибуток становить 18%, ставка податку за часи дії податкового кодексу зменшилася на 7%. Порівняно із ставками цього податку у європейських країнах Україна виглядає просто податковою гаванню.

Австрія

Податок на прибуток тут становить 25%. Навіть якщо компанія не отримує прибутку, вона зобов'язана, починаючи з другого року свого заснування, сплачувати щорічний мінімальний податок - 1 750 євро для ТОВ та 3 500 євро для публічних товариств. Податок сплачується щоквартально.

Податковим законодавством країни обмежено можливість зарахування збитків за попередні минулі податкові періоди у розмірі 75% від суми оподатковуваного прибутку. Якщо власність компанії або її діяльність різко змінюється, то на зарахування збитків взагалі не слід розраховувати.

Отже, незалежно від наявності прибутку податок на прибуток сплачується. Будь-яких податкових преференцій для малого та середнього бізнесу не передбачено.

Чехія

Ставка податку на прибуток становить 24%. Збитки можуть бути зараховані не більше п'яти років. У країні нема спеціальних режимів оподаткування для малих та середніх підприємств. Основні податки - це податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб та ПДВ. Решта податків нематеріальні.

Ірландія

В країні 12 основних податків. Ставка податку на прибуток становить 12,5%. Додатково щорічно сплачується податок з доходу: 1% - з доходу до 100 тис євро, 2% - з доходу від 100 001 до 250 120 євро, 3% - з доходу понад 250 120 євро.

Крім того, фізичні та юридичні особи сплачують податок на приріст капіталу - 22%. Приріст капіталу з'являється від продажу акцій, облігацій і майна.

Італія

Податок на прибуток становить 27,5%. Додатково сплачується регіональний податок. Дозволяється зарахування збитків компанії протягом п'яти років, але не більше 80% від суми оподатковуваного прибутку.

Фото УП

Нідерланди

Податок на прибуток - 25,5%. Особливого податкового режиму для малого та середнього бізнесу нема.

Португалія

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є чистий прибуток до оподаткування з урахуванням окремих коригувань відмінностей між даними бухгалтерського та податкового обліків.

Податок на прибуток становить 25% та може бути збільшений на 1,5% залежно від місця ведення бізнесу. Такі рішення приймають місцеві адміністрації.

Податкові збитки зараховуються лише на рівні оподатковуваного прибутку. У країні існує спеціальний режим оподаткування для юридичних осіб з річним оборотом до 150 тис євро, проте це незначна кількість підприємств.

Німеччина

Ставка податку на прибуток - 15% плюс 5,5% податкової надбавки за підтримку солідарності. Сукупна ставка - 15,8%. Податкові збитки, що виникли протягом року, не можуть бути зараховані у цьому ж році і переносяться на інший термін.

Зарахування збитків обмежується до 1 млн євро для цілей податку на прибуток та жодні обмеження не накладаються до 1 млн євро. Щодо збитків, що перевищують 1 млн євро, існує обмеження - 60% від оподатковуваного доходу. Таким чином, решта 40% оподатковується на загальних підставах.

Варто зазначити, що існують інші обмеження щодо зарахування збитків минулих періодів залежно від структури власності компанії.

У Німеччині додатково сплачується муніципальний торговий податок, що стягується місцевими органами влади з прибутку підприємств. Ставка податку варіюється, але в середньому становить 14-17% від загального доходу. Всі компанії, які займаються комерційною діяльністю, сплачують цей податок.

У країні нема окремого податку на приріст капіталу. Він включається до загального оподатковуваного доходу, крім певних винятків для банків та фінансових установ.

Тобто всі доходи від приросту капіталу розглядаються як звичайний дохід від підприємницької діяльності. Проте доходи від продажу окремих видів основних засобів, наприклад, нерухомого майна, можуть бути перенесені і не оподатковуватися, якщо доходи використовуються для реінвестування.

У Німеччині всі витрати загалом зменшують доходи, проте вони повинні бути зроблені в результаті господарської діяльності. Таке ж правило застосовується і в Україні. Податок на прибуток у ФРН також сплачується на основі щоквартальних авансових платежів за результатами попереднього календарного року.

Фото УП

Податок на доходи фізосіб

В Україні прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб не застосовується. Проте вона запроваджена майже у всіх країнах Європи. Приміром, в Австрії максимальна ставка податку становить 50%. У Чехії застосовується прогресивна шкала від 12% до 32%.

В Ірландії доходи фізосіб оподатковуються за прогресивною шкалою від 20% до 41%, в Італії - від 23% до 43%, при цьому додатково сплачується 3% із загальної суми доходів понад 300 тис євро. У Нідерландах максимальна ставка сягає 52%.

У Португалії діє прогресивна шкала доходів фізосіб - від 10,5% до 42%. Доходи від приросту капіталу - продажу акцій або частки у статутному капіталі - оподатковуються за ставкою 10%, якщо особа володіє такими активами не довше року. Податок на доходи від депозитів становить 20%.

Максимальна ставка податку у Німеччині - 45%.

* * *

Навряд чи варто далі порівнювати податкові системи провідних держав та України.

Ставки податків в Україні значно менші, хоча за кількістю податків та зборів Україна може й поступатися. Впевнена, що для професійного бухгалтера абсолютно нема різниці, скільки податків у країні. Найважливіше - простота, зрозумілість їх обчислення та сплати, прозорість адміністрування.

В Україні є лише два виклики: відсутність культури ведення бізнесу та абсолютної цінності платити податки державі, а також непрозоре адміністрування податків.

Бізнес не буде платити податки, навіть якщо їх буде п'ять, оскільки в Україні відсутня повага до законів. У країні, де будь-яке питання можна вирішити за гроші, ніколи не з'явиться повага до держави та її законів.

Вихід простий: і бізнес, і влада повинні зупинити корупцію і почати поважати закони. Інші податкові реформи нашій країні не потрібні.

Фото УП

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.