Кабмін розробив проект змін до постанови №444.

Ця постанова міститься перелік енергозберігаючих матеріалів, обладнання устаткування та комплектуючих, що звільняються від ввізного мита та ПДВ при ввезенні на митну територію України.

Цього разу до постанови внесено когенераційний модуль JGC 320 GS. Його електрична потужність становить 1 064 кВт, теплова - 1 200 кВт. У документі не уточнюється кількість модулів, які будуть ввезені. Лише зазначено, що втрати державного бюджету від звільнення від ввізного мита становитимуть 250 тис грн.

Цей модуль буде використано для проекту, що передбачає будівництво комплексу з системою збирання біогазу з полігону твердих побутових відходів для виробництва електроенергії. Ймовірно, йдеться про ВАТ "ЛНК", яке використовує аналогічний модуль, але для виробництва електричної енергії.

Цей перелік - своєрідна чаша Грааля вітчизняного енергозбереження, альтернативної енергетики і багатьох інших галузей.

Однак у цьому списку не всі можуть побачити потрібне їм обладнання. Часто до цього переліку вносять обладнання для проектів, що користуються протекцією особливо наближених до влади.

"За нашими розрахунками для рентабельної роботи біогазових установок коефіцієнт "зеленого тарифу" має становити 3,0 - для електроенергії, що виробляється з біогазу, отриманого з гною, посліду та рослинної біомаси, і 2,7 - для інших видів біогазу", - каже голова Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха.

Маркування енергоефективності у ЄС. Фото wikipedia.org

Натисніть для збільшення

За його словами, зараз за законом він становить 2,3, що призводить до вкрай низької інвестиційної привабливості подібних проектів.

Як зазначають в Біоенергетичній асоціації, таке обладнання може бути цікавим для проектів з вироблення електричної та теплової енергії з шахтного метану, біогазу, "звалищного" газу. Ресурси для роботи таких модулів величезні.

Інші чотири аналогічні модулі встановлені на птахофабриці "Миронівський хлібопродукт" і один - в Нацбанку, точніше - на Фабриці банкнотного паперу у Малині.

Загалом в Україні експлуатується 73 когенераційні модулі різної потужності з лінійки JGC, які виробляються на підприємстві Jenbacher в Австрії.

Найбільші ж проекти з використанням обладнання цього виробника - це міні-ТЕЦ з утилізації шахтного метану на шахтах імені Засядька та "Червоноармійська-західна №1".

Однак наразі "зелений тариф" не поширюється на проекти, що використовують як пальне шахтний метан.

Втім, далеко не завжди компанії, які встановлюють подібне обладнання, отримують пільги при ввезенні обладнання на територію України.

"Компанія "Даноша" півроку не могла отримати ці пільги при ввезенні когенераційної станції, що працює на біогазі, для свого проекту на свинофермі в Івано-Франківській області. Вона змушена була сплатити ввізне мито та ПДВ на загальних підставах", - скаржиться Гелетуха.

Загалом же проект постанови - симптоматичний документ, який дозволяє частково зрозуміти загальну картину з енергозбереженням в країні. Зокрема, це стосується поправок, запропонованих Мінфіном. Він проти, бо бюджет втратить 1,5 млн грн.

Міністерство можна зрозуміти, але це гальмує розвиток енергозбереження. Тимчасом обсяги газу, що купуються за кордоном, залишаються стабільними.

Контракти 2009 року проголошені жахливими, і вже чотири роки йде боротьба за скорочення споживання газу. Боротьба триває, а споживання не зменшується, бо стимули використовувати інші джерела енергії залишаються слабкими.

Натисніть для збільшення

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.