Після публікації статті "Парадокс Пшонки" до автора звернулася Генеральна прокуратура з офіційними поясненнями, чому зростає штат прокурорів.

За даними прес-служби відомства, стрімке розширення штату органів прокуратури обумовлене новим Кримінально-процесуальним кодексом України.

Зросла кількість кримінальних проваджень - відповідно зросло число прокурорів.

Для новоствореного Єдиного реєстру досудових розслідувань, який веде прокуратура, створили управління статистики Генпрокуратури. У сфері захисту дітей організували управління захисту прав і свобод дітей ГПУ.

Такі ж структурні органи були створені і в обласних прокуратурах. Крім того, в ГПУ почав діяти відділ забезпечення вимог законодавства МЗС України.

Як відомо, 13 квітня 2012 року президент підписав "кодекс Портнова-Януковича".

У пояснювальній записці до проекту Кримінально-процесуального кодексу радник президента Андрій Портнов у розділах "Фінансово-економічне обґрунтування" та "Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття" жодним словом не згадав про майбутнє значне збільшення штату прокурорів.

Хоча вже 27 червня 2013 року прем'єр-міністр Микола Азаров запропонував внести зміни до закону "Про державний бюджет України на 2012 рік" щодо видатків для забезпечення діяльності Генеральної прокуратури.

Урядовий законопроект передбачав виділення додаткових 174 млн грн для "доукомплектування Генпрокуратури на 1 074 особи, придбання програмно-апаратного комплексу та створення захищених робочих місць".

Як зазначалося у пояснювальній записці до законопроекту першого заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського, гроші були потрібні для "Єдиного реєстру досудових розслідувань та створення режимно-таємних підрозділів".

Головне науково-експертне управління 3 липня 2012 року заперечило чиновнику.

"У проекті джерелом покриття додаткових видатків держбюджету пропонується визначити збільшення на 174 млн грн надходжень частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств з державною власністю.

Водночас, інформація щодо стану надходжень за цим джерелом відповідно до планових показників, визначених законом про держбюджет на 2012 рік, а також прогнозні оцінки таких надходжень, що дозволило б оцінити спроможність забезпечення покриття зазначених видатків за рахунок цього джерела, не надані".

Віктор Янукович та Андрій Портнов. Фото ukrinform.ua

Однак вже наступного дня "ручний" парламент шостого скликання ухвалив додаткові витрати з бюджету. 30 липня 2012 року тоді ще народний депутат Юрій Кармазін пропонував скасувати рішення щодо додаткових 174 млн грн.

"Тільки на півроку знадобилося 175 млн грн. На рік це буде потребувати 350 млн грн. І так кожен рік. І це тільки одне відомство", - попереджав колег опозиційний депутат. Проте за відповідну постанову проголосували лише чотири депутати.

Які можна зробити висновки?

Автори КПК ще рік тому передбачили, що закладені в кодекс процедури спричинять значне збільшення чисельності ГПУ, а відтак - і ріст видатків з дефіцитного держбюджету. Про це свідчать блискавичне реагування прем'єр-міністра на нові потреби прокуратури та бліц-голосування владної більшості.

Тепер перед доброчесним платником податків стоїть риторичне питання: для чого Андрій Портнов, як мантру, повторює тезу про скорочення органів прокуратури, замовчуючи, що штат органів прокуратури, навпаки, повинен збільшуватися?

Нижче - текст листа прес-служби Генпрокуратури.

"Шановний пане Глібе!

Надаємо Вам інформацію з обґрунтуванням збільшення штатної чисельності працівників прокуратури.

Зростання штатної чисельності працівників органів прокуратури обумовлено низкою причин. У першу чергу, новим кримінальним процесуальним законодавством України концептуально змінено роль прокурора у кримінальному провадженні.

Зокрема, новим Кримінальним процесуальним кодексом України уведено інститут процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Чинним законодавством запроваджено дієвий механізм реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, який фактично унеможливив укриття злочинів від обліку.

У кожній заяві та повідомленні про кримінальні правопорушення, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, провадиться досудове розслідування.

Зазначене зобов'язує органи прокуратури здійснювати належне процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях як дієвий спосіб реалізації визначених Конституцією повноважень щодо забезпечення законності дій і рішень органів досудового розслідування та участі у судовому провадженні.

Забезпечення якісного процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, кількість яких суттєво зросла, об'єктивно обумовила необхідність збільшення чисельності процесуальних керівників органів прокуратури.

При розподіленні кількості працівників серед прокуратур областей враховувалося наявне співвідношення кількості проваджень і кількості працівників, які можуть бути залучені до здійснення процесуального керівництва.

Так, на початок 2013 року у Тернопільській області середнє навантаження становило 13 проваджень на одного  процесуального керівника, а у місті Києві та Автономній республіці Крим - 126.

Навіть при збільшенні чисельності у третьому кварталі 2013 року середнє навантаження на слідчого МВС становило 35,5 кримінального провадження, середнє навантаження на одного прокурора - процесуального керівника, з урахуванням проваджень, які направлені до суду та нерозглянуті, - 76,7.

Дуже високим (понад 100 проваджень) є навантаження на процесуальних керівників в Автономній республіці Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях, містах Києві та Севастополі.

В ГПУ вимушені збільшити чисельність прокурорів через норми нового КПК. Фото прес-служби ГПУ

Крім того, на виконання пункту 22 перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України створено Єдиний реєстр досудових розслідувань та спільно з МВС, СБУ, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, затверджено положення про порядок його ведення.

Держателем реєстру є Генеральна  прокуратура, яка здійснює розробку засобів організаційного та програмно-технічного ведення реєстру, виконання функцій адміністратора електронної бази даних, організацію взаємодії з базами даних МВС та Державної судової адміністрації, розробку нормативних документів щодо створення, ведення та користування даними реєстру.

З часу введення в дію Кримінального процесуального кодексу у реєстрі зареєстровано 1 671 180 кримінальних правопорушень (проваджень), з них з 1 січня 2013 року - 1 425 642 кримінальних правопорушень (проваджень).

З метою належного впровадження та функціонування реєстру у Генеральній прокуратурі утворено управління статистики, організації та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. У штатному розписі управління додатково введено посади, з яких 10 - прокурорських працівників та 4 - держслужбовців.

У прокуратурах обласного рівня утворено відділи статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань загальною штатною чисельністю 240 працівників, з них додатково введено 152 посади (85 - прокурорських працівників та 67 - державних службовців).

Упродовж поточного року в середньому за добу реєструється близько 4 500 кримінальних правопорушень (проваджень).

Проведення зазначених структурних змін сприяло забезпеченню виконання вимог нового кримінального процесуального законодавства, зокрема статті 214 КПК, щодо запровадження у практичній діяльності Єдиного реєстру досудових розслідувань, який є невід'ємною складовою кримінального процесу, що законодавчо поєднана з початком досудового розслідування.

Забезпечено цілісність обліку від моменту реєстрації заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення до набрання чинності судовим рішенням, можливість інтеграції з інформаційними системами органів внутрішніх справ та суду.

Запроваджено єдину звітність про кримінальні правопорушення, осіб, які їх вчинили, рух кримінальних проваджень для усіх органів досудового розслідування, яка формується в автоматичному режимі.

Здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності усіх органів досудового розслідування та державної виконавчої влади.

Віктор Пшонка і Віктор Янукович. Фото dt.ua

Перші результати, отримані за короткий проміжок дії нового кодексу, засвідчили, що проведена робота має позитивні результати для суспільства та призвела до суттєвої гуманізації кримінального процесу.

Завдяки налагодженню взаємодії між процесуальними керівниками та слідчими органів внутрішніх справ спостерігається стала тенденція до зростання відсотка відшкодування завданих державі збитків.

За підсумками дев'яти місяців у закінчених кримінальних провадженнях відшкодовано 101,3 млн грн, заявлено позовів на 273,4 млн грн.

Крім того, Генеральною прокуратурою України проведені зміни в організації роботи органів прокуратури з питань захисту прав і свобод дітей.

У центральному апараті створено Головне управління захисту прав і свобод дітей. Самостійні підрозділи діють в прокуратурах регіонів. У районних прокуратурах долею дітей опікується спеціальний прокурор. Вибудовано чітку вертикаль прокурорів, уповноважених здійснювати захист прав і свобод неповнолітніх.

Прикладом правильності прийнятих рішень та поставлених цілей є послідовне зниження упродовж минулого та поточного років рівня підліткової злочинності.

Унаслідок вжитих прокурорами скоординованих заходів вдалося значно зменшити рівень рецидивної злочинності серед неповнолітніх, засуджених до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі (з 205 до 164 осіб або на 19 відсотків).

Завдяки структурній перебудові активізовано прокурорський нагляд за додержанням прав дітей при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших примусових заходів.

Зокрема, покращилися умови тримання та медичного обслуговування засуджених і взятих під варту неповнолітніх, підвищилася якість проведення з ними психологічної роботи.

Уперше в Генеральній прокуратурі України створено відділ забезпечення вимог законодавства Міністерством закордонних справ України, його представництвами, закордонними дипломатичними установами.

За цей нетривалий час проведено результативні перевірки з питань додержання МЗС вимог законодавства у сфері міжнародного усиновлення, організації розгляду звернень громадян, попередження та протидії корупції, використання бюджетних коштів та виконання консульських повноважень.

Фото gp.gov.ua

Проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства про інтелектуальну власність та захист авторських прав. Об'єктивними числовими показниками роботи є сім порушених кримінальних проваджень, 11 розглянутих та задоволених подань, 15 притягнутих до відповідальності службових осіб.

Органи прокуратури за кілька місяців провели значну організаційну та роз'яснювальну роботу, забезпечили перепідготовку  працівників та вжили інших заходів, щоб діяльність в нових умовах не позначилася негативно на ефективності їхньої роботи".

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.