Вітати з недавнім Днем автомобіліста і дорожника було якось непристойно, бо ситуація більше заслуговує на співчуття.

Вже котрий рік в Україні виникають стихійні акції громадського протесту проти жахливого стану доріг.

Перекриття руху ходінням по "зебрі" стало звичним явищем, яке вже не спонукає можновладців до дій, тож люди вдаються до більш радикальних заходів.

Безумовно, ситуація з дорожнім господарством катастрофічна. Цього так залишати не можна. Потрібно кардинально міняти систему управління дорогами.

Про це говорять експерти, цього вимагає громадськість, відповідні зміни ініціюють опозиційні політики.

Я ще на початку липня зареєстрував два законопроекти: 2514а і 2515а. Їх мета - передати управління дорогами місцевого значення і асигнування на них обласним і районним адміністраціям.

Розпочалася широка дискусія. Нарешті невідворотність цього процесу второпав і уряд. Він зареєстрував законопроект 2536а-1, який уже прийнято в першому читанні. Суспільство нарешті домоглося принципового рішення про розчленування "Укравтодору" і передавання місцевих доріг в управління держадміністраціям.

Не важливо, з чиєї ініціативи: влади чи опозиції. Головне - домоглися. Однак будь-яку здорову ідею можна довести до абсурду. Цим, схоже, і зайнявся уряд. Так, чиновники зібралися обмежити функції нових місцевих дорожніх органів та передати "Укравтодору" частину доріг місцевого значення.

Складається враження, що уряду кортіло скинути регіонам якнайбільше відповідальності за місцеві дороги, але віддати їм на це якнайменше грошей. Практика "ручного управління" бюджетними потоками залишається.

Натомість мій законопроект про зміни до Бюджетного кодексу дозволив би розподіляти всі кошти, передбачені у держбюджеті на ремонт доріг, за таким принципом: 15% - на комунальні дороги, тобто шляхи у межах населених пунктів, 35% - на дороги місцевого значення, 50% - на дороги державного значення.

Поки владна більшість зволікає з розглядом цього питання, уряд вийшов з протилежною, "покращеною", ініціативою. Він вніс законопроект, який передбачає ліквідацію будь-якої справедливості у фінансуванні комунальних доріг.

Зокрема, Кабмін пропонує, щоб одержувачами коштів були бюджети не населених пунктів, а областей. Фактично, розподіл цих субвенцій хочуть віддати обласним державним адміністраціям - без жодних формул і розрахунків.

Головам міст у такому випадку доведеться їздити з протягнутою рукою до голів ОДА, "бити чолом" і випрошувати гроші на ремонт доріг. Хоча зараз ці субвенції приходять у міські бюджети напряму у прозорому законному порядку.

Проти цього законопроекту висловилися фахівці Асоціації міст України.

Фото maidanua.org

У разі прийняття урядового законопроекту прогнозую такі пріоритети у фінансуванні комунальних доріг в областях: спершу - дороги до вілл глав ОДА та їх родичів, потім - дороги на ймовірному маршруті пересування кортежів президента і прем'єра, далі - дороги, якими їздять іноземці.

Тимчасом не перестають з'являтися розслідування про чергові розігрування держзамовлень на фінансування дорожнього господарства.

Так, 203 млн грн на ремонт траси "Київ-Одеса" отримали дві фірми. Вони пов'язані, відповідно, з колишнім директором Служби автомобільних доріг у Київській області та з народним депутатом з фракції Партії регіонів Геннадієм Трухановим, якого преса називає партнером Ігоря Маркова.

На фоні повсюдних протестів та корупційних викриттів скандальний "Укравтодор" вимагає дедалі більше державних коштів. Згідно з ухваленою урядом Державною цільовою програмою на 2013-2018 роки, у 2014 році на дорожнє господарство планують витратити 14,7 млрд грн - на 7,4% більше, ніж у 2013 році.

Ця цифра, звісно, неофіційна. Її ще треба якось "втиснути" у держбюджет-2014, з поданням якого Кабмін незаконно зволікає вже другий місяць.

Крім того, журналісти підрахували, що орієнтовна вартість будівництва кілометра автодороги бюджетним коштом за рік мінімум подвоїлася, сягнувши 71,5 млн грн.

З такими затратами економічно доцільними можуть стати приміські перевезення гелікоптером. Це не жарт, а моя відповідь на безсоромну пропаганду "дорогих якісних доріг", яку розгорнув "Укравтодор".

Ще одним гучним і нереалістичним елементом "реформ" є розмови керівників "Укравтодору" про залучення приватних інвесторів для будівництва платних доріг на умовах концесії та приватно-державного партнерства. Ці ідеї критикують і фінансисти, через несприятливий бізнес-клімат, і фахівці з інфраструктури.

Експерти особливо полюбляють заяви влади стосовно нової платної дороги навколо Києва. В новинах провладних телеканалів не видно, що чиновник чемно зауважує: "Вартість будівництва без викупу землі". Однак вільних ділянок у дорогому передмісті нема, і уявний інвестор або держбюджет мусять їх викупити.

Загалом у згаданій держпрограмі "намальовано" 14 млрд кредитів на автодороги у 2014 році, і 3 млрд коштів інвесторів у 2015 році. Хоча прецедентів успішного інвестування в дороги загального користування в Україні ще не було.

Фото rbc.ua

Зі сказаного випливає, що депутати, журналісти та громадськість не мають права втрачати пильності у дорожньому питанні. Не можна піддаватися на шантаж дорожників: "Дайте вкрасти більше, інакше дороги стануть ще гірші".

Неприпустимо задрімати під декларації урядовців про удавану децентралізацію дорожнього господарства, не вникаючи в суть пропонованих змін. Відновити українські дороги можна, лише реалізуючи жорстку стратегію оздоровлення галузі.

1. Домогтися реальної децентралізації й демонополізації дорожнього господарства при доопрацюванні законопроекту 2536а-1 про системи управління автомобільними дорогами загального користування. Не допустити, щоб ОДА дісталася лише відповідальність, а "Укравтодор" залишив собі фінансові потоки.

2. Заблокувати узурпаторський урядовий законопроект щодо розподілу бюджетних субвенцій на комунальні дороги, змусивши Кабмін його зняти. Натомість втілити в Бюджетний кодекс і держбюджети наступних років чіткий і справедливий механізм фінансування державних, місцевих і комунальних доріг.

Цей механізм прописаний у законопроекті про зміни до Бюджетного кодексу.

3. Якнайшвидше припинити тендерну вакханалію, заткнувши діри в законодавстві про держзакупівлі. Зокрема, домогтися прийняття антикорупційних законопроектів 2012а та 2207. Останній, до речі, офіційно погоджений навіть владою.

Фото на головній: procherk.info

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.