Діяльність громадських активістів та журналістів за підтримки опозиційних фракцій поволі викорінює неконституційну звичку парламентарів - неособисте голосування.

Варто продовжити цю роботу і детальніше розглянути роботу комітетів.

За Конституцією парламент затверджує перелік комітетів, а вони розглядають питання, віднесені до повноважень законодавчого органа. Те саме сказано і в законі "Про комітети Верховної ради України".

Комітети виконують три основні функції: законодавчу, організаційну та контрольну.

Громадяни делегують їм частину своїх прав, а нардепи за отримують за це зарплату - близько 17 тис грн і таку ж суму на здійснення повноважень, надбавки за знання іноземних мов, науковий ступінь та щорічну матеріальну допомогу.

Кошторис Верховної ради на 2013 рік - майже 1 млрд грн. При цьому витрати на здійснення парламентом своїх повноважень, підтримку санаторно-курортного комплексу, утримання автобази, висвітлення діяльності ВР, підтримку Інституту законодавства навіть не обговорювалися.

Однак чи відпрацьовують народні депутати виділені їм народом гроші?

На думку експертів, основними проблемами комітетів парламенту є занадто велика їх кількість, прогули народними депутатами засідань і невідповідність чисельності народних депутатів у комітетах встановленим нормативам.

Нелогічність поділу однієї сфери на два-три комітети - одна з центральних проблем. Голова і заступники голови комітету отримують надбавку до зарплати, тому зменшення числа комітетів дозволить економити бюджетні кошти.

Фото УП

Нині структура парламенту така: 29 комітетів і Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації. Звісно, що така кількість не може відповідати викликам часу. Було б цілком логічно об'єднати наступні комітети.

1. Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, який очолює "ударівець" Віктор Чумак, з комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - "бютівець" Андрій Кожем'якін.

2. Комітет з питань верховенства права і правосуддя - "регіонал" Сергій Ківалов - з комітетом з питань правової політики - "регіонал" Валерій Писаренко.

3. Комітет з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів - "бютівець" Валерій Сушкевич - з комітетом з питань соціальної політики та праці - комуніст Петро Цибенко.

4. Комітет з питань європейської інтеграції - "бютівець" Григорій Немиря - з комітетом у закордонних справах - "регіонал" Віталій Калюжний.

5. Комітет з питань податкової та митної політики - "регіонал" Віталій Хомутиннік - з комітетом з питань фінансів і банківської діяльності - "регіонал" Олександр Риженков.

6. Комітет з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики - "бютівка" Олександра Кужель - з комітетом з питань економічної політики - "бютівець" Андрій Іванчук.

Засідання комітету з питань верховенства права та правосуддя. Фото rada.gov.ua

Комітети можна об'єднати і в інший спосіб, визначивши чіткі критерії членства у них. Наразі ж більшість обранців намагається записатися до бюджетного комітету. Ключовим критерієм членства у комітеті повинні стати професійні характеристики і спеціальність, отримана при навчанні у вищих навчальних закладах.

Це значно підвищить якість розгляду законопроектів. Наразі ж діяч культури і Ян Табачник входить до комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Логічнішим було б його членство у комітеті з питань культури і духовності. Кожен народний депутат повинен займати свою професійну нішу.

Інша проблема - колосальна кількість прогулів. Деякі депутати не приходили на засідання жодного разу.

Натисніть для збільшення

Наступна проблема - порушення нормативу про кількість депутатів у комітетах. Постанова "Про комітети Верховної ради України сьомого скликання" передбачає, що складі одного комітету повинно бути від дев'яти до 30 депутатів.

Тимчасом до бюджетного комітету входить 37 парламентарів, а до комітету з питань пенсіонерів і комітету з питань інформатизації - по сім.

Очевидно, що бюджетні питання цікавлять народних обранців більше. Однак чи існують для такого перевищення ліміту правові підстави? Керівник апарату Верховної ради Валентин Зайчук на офіційний запит відповів так.

З відповіді зрозуміло: народні депутати фактично порушують постанову, за яку самі голосували. Кілька парламентарів в особистій розмові підтвердили цей принцип, зазначаючи, що "так робилося завжди".

В парламенті існують й інші проблеми, наприклад, іноді створюються комітети для конкретного народного депутата. Один парламентар зазначив, що комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій створили заради зятя покійного прем'єр-міністра Криму Валерія Омельченка.

Відповідь на офіційний запит показав, що комітет Омельченка засідав лише тричі і за участю кількох народних депутатів. Подібна ситуація - з кількістю засідань та прогулами у комітеті з питань транспорту і зв'язку.

В середньому кожен комітет за дві сесії засідав 10-12 разів. Максимальний результат - 15 засідань - у комітету з питань соціальної політики та праці.

Не можна також стверджувати, що інформація про діяльність комітетів відкрита і прозора. Кілька з них просто не відповіли на запит про публічну інформацію. Так вчинили комітет з питань аграрної політики, комітет з питань екологічної політики, комітет з питань охорони здоров'я і регламентний комітет.

Комітети Верховної ради вважаються місцем кулуарного торгу та політичної боротьби між народними депутатами і парламентськими фракціями. Їх можна було б поділити більш прозоро, але тут все не так просто.

Для прикладу, в кулуарах голову бюджетного комітету справедливо вважають другою-третьою людиною в парламенті. Чому ж ця посада є такою бажаною?

Голова даного комітету має можливість впливати на внесення правок у державний бюджет, розподіляючи такі потрібні дотації та субвенції. Як відомо, 225 депутатів обираються за мажоритарними округами. Вони повинні "задовольняти" виборців, дякуючи за перемогу 2012 року і будуючи плани щодо наступних перегонів.

Лояльність голови бюджетного комітету є плацдармом для виділення колосальних коштів на округи, а там можна представити бюджетні гроші як особисту заслугу.

Засідання комітету з питань бюджету. Фото УП

Лідерами з отримання дотацій у 2012 році стали "регіонали".

Так, на округ, де був обраний "регіонал" і колишній перший заступник бюджетного комітету Владислав Лук'янов, дали рекордні 155 млн грн.

"Регіоналу" і "масажисту Азарова" Сергію Федоренку допомогли 152,5 млн грн. Син генерального прокурора Артем Пшонка отримав 99 млн грн. Екс-спікеру Володимиру Литвину перепало 95 млн грн, а розшукуваному МВС екс-нардепу від Партії регіонів і екс-ректору Податкової академії Петру Мельнику - 74 млн грн.

Є й інші потенційно "прибуткові" комітети.

Серед них - комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, голова - опозиціонер і бізнесмен Микола Мартиненко, комітет з питань податкової та митної політики - "регіонал" Віталій Хомутиннік, комітет з питань промислової та інвестиційної політики - "регіонал" і "юрист Ахметова" Юрій Воропаєв.

Не менш ласими вважаються комітет з питань транспорту і зв'язку - "регіонал" і товариш Ахметова Борис Колесніков, комітет з питань фінансів і банківської діяльності - близький до олігарха Віктора Нусенкіса "регіонал" Олександр Риженков, комітет з питань охорони здоров'я - "регіоналка" Тетяна Бахтєєва.

Кожен голова комітету може впливати на прийняття чи неприйняття рішень щодо важливих питань, які належать до компетенції відповідного комітету. Не дивно, що більшість "грошових" комітетів традиційно забирає влада, віддаючи опозиційним фракціям комітети з питань культури, науки, свободи слова і прав людини.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.