Другий місяць українці "мають щастя" насолоджуватися новим урядом.

Хоча певні зміни у складі Кабміну відбулися, очільник залишився той самий, а більшість портфелів отримали особистості, близькі до "родинного кола".

Цікавим стало рішення президента поставити на чолі Мінсоцполітики Наталію Королевську. Допоки бідний народ гадає, чи буде він з новим урядом ситий, спробуймо проаналізувати: стало призначення головної мрійниці країни сюрпризом чи закономірністю?

У 2012 році, навіть не зважаючи на виборчий рік, коли влада повинна була всі сили кинути на демонстрацію "покращення", соціальний захист дав суттєву тріщину: покращення було лише на білбордах та у рекламних роликах. Зарплати затримувалися саме у бюджетників, за яких відповідає держава.

Тодішній віце-прем'єр і соціальний міністр Сергій Тігіпко, що раніше здав особисті політичні амбіції на користь "сім'ї", намагався заспокоїти народ. Обіцяв ліквідувати борги за зарплатами та пенсіями, обіцяв їх підвищувати, обіцяв нові програми.

Цікаво, що більшість його ідей були розраховані на п'ять-десять років - в тісній прив'язці до "ініціатив президента".

Як бачимо, новий склад Кабміну сформований або із старих перевірених товаришів, або з тих, хто допущений у "родинне коло" - як Королевська.

Тому й соціальна політика навряд чи суттєво зміниться, навіть з призначенням на посаду міністра колишньої опозиціонерки. Вже зараз очевидно, що Королевська буде лише ретранслятором політики діючої влади, а всі її "опозиційні" прояви поступово будуть зведені нанівець.

На передвиборні обіцянки лідер "України вперед" не скупилася. Найбільш одіозна з них - "європейські" зарплати та пенсії по 1000 та 500 євро відповідно.

Можна подумати, що після програшу на виборах портфель від влади стане для української "мрійниці" хорошою нагодою реалізувати всі її слова. Щось тут не те.

Королевська обіцяла не змінювати ідеологію своєї партії та не об'єднуватися з ПР у новій Раді. Чому ж тоді погодилася на роботу в уряді Януковича?

Обіцяла народну реформу і підготовку програми економічного розвитку "Нова країна". Невже не вистачило часу та ресурсу для того, щоб оформити свої ідеї і презентувати план роботи? Натомість соціальний міністр лише наприкінці січня обіцяє розказати українцям, як полегшуватиме їм життя.

Також Королевська обіцяла скасувати соціальні пільги і зменшити пенсії для чиновників. Коли ж народним депутатам повернули пільги та VIP-гарантії трудових прав, надала перевагу мовчанню. Враховуючи таку майстерність, тепер, мабуть, саме Королевська стане головною в уряді за роздачу обіцянок народу.

Звісно, категоричні підсумки підбивати ще рано - пані міністр перебуває на посаді трохи більше місяця. Але якщо проаналізувати її перші кроки, то можна побачити лише продовження ініціатив, колись розпочатих Тігіпком.

Наприклад, ідея "осучаснення пенсій" - зменшення розриву між тими, кому пенсія була призначена до 2008 року, і тими, яким нараховується зараз.

Тігіпко пообіцяв зробити це ще у квітні 2012 року, а цими днями вже Наталія Королевська заявляє, що її відомство працює над удосконаленням пенсійної системи. Вже, мовляв, створена робоча група і підготовлена низка документів.

У 2012 році Тігіпко висловлювався про необхідність зниження єдиного соціального внеску, проте цього не відбулося. У середині січня 2013 року про необхідність скоротити оподаткування фонду оплати праці заявляє вже Королевська.

У жовтні 2012 року уряд схвалив програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року. У руслі цієї ініціативи Королевська закінчила підготовку постанови уряду щодо виплат з бюджету роботодавцям, які беруть на роботу молодь.

Вона також запропонувала список галузей, в яких платники єдиного податку за створення робочих місць зможуть повертати собі єдиний соціальний внесок.

Тобто напрацювання влади, які Королевська так активно критикувала ще кілька місяців тому, тепер вона сама втілює у життя. Напрошується висновок: або не так вже й погано було, або хтось раптово змінив свої позиції.

Не може не вражати, як учорашня жінка з барикад швидко вчиться основному правилу влади й чиновницького апарату: перекладати відповідальність на інших.

Наприклад, пообіцяв Тігіпко наприкінці 2012 року вирішити проблему зарплат - Королевській тепер треба виконувати. А як? Списати на "попередників" і антисоціальний бюджет, а також заявити, що у всьому винна місцева влада.

Фото УП

Міністра турбує неефективність нарахування соціальної допомоги. Вона робить красиві заяви, не забуваючи про причини. Мовляв, перейти на адресне надання соціальної допомоги заважає відсутність єдиної інформаційної бази.

У січні породіллі забили на сполох через затримки виплат - у Королевської готове пояснення: "технічні недоліки". Навряд чи це останні такі відмовки.

Визнання Королевською провалу пенсійної реформи, безумовно, тішить. Однак покладати великі надії на те, що у цій сфері стануться суттєві зрушення, будуть почуті позиції громадськості та профспілок, мабуть, не варто.

Міністр заявила про створення робочої групи для зміни підходів у роботі Пенсійного фонду, тож цілком очевидно, що влада робитиме все можливе, аби розподіл коштів цієї структури і надалі залишався під її контролем.

Саме для контролю за коштами змінювався закон "Про зайнятість населення". За його допомогою міністр Тігіпко підпорядкував собі Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Механізм тут такий. Використовуючи Державну службу зайнятості, Мінсоцполітики отримало безперешкодний доступ до освоєння "фонду безробіття" розміром близько 8 млрд грн, усунувши від процесу профспілки та роботодавців.

Тепер соціальним міністром є Королевська, отже, "сім'я" просто так її у вільне плавання не відпустить. Відтак, вся діяльність міністерства, від якого залежить наповнення гаманців пересічних українців, буде жорстко контролюватися. Колишній "мрійниці" доручать заспокоювати народ і обіцяти, обіцяти, обіцяти.