Тігіпко зриває вибори "регіоналам"?

Тігіпко зриває вибори "регіоналам"?

Найпопулярнішим видом заощадження доходів є банківські депозити. Інвестувати в депозит не виходить, оскільки ставки за ними, якщо не послуговуватися офіційними даними Державного комітету статистки, не перекривають темпи знецінення гривні.
Вівторок, 3 квітня 2012, 11:53
Юрій Віннічук, спеціальний кореспондент "Економічної правди"

Соціальний міністр Сергій Тігіпко придумав, як позбавити Партію регіонів ще 3-4 млн голосів на осінніх парламентських виборах.

Зокрема в інтерв'ю тижневику “Дзеркало Тижня” міністр висловився за оподаткування пасивних доходів - депозити фізичних осіб, роялті, дивіденди.

“Я вважаю, що по пасивних доходах треба починати це робити (вводити оподаткування - “ЕП”). Це буде дуже непроста розмова. Треба враховувати при цьому, хто вкладає... Пасивні доходи, як ви самі зазначили, - це ж не тільки надходження від банківських депозитів, а й роялті, дивіденди, ще багато чого. Саме тут є великі резерви для бюджету(!)”, - заявив міністр.

Окрім того, Тігіпко закликав робити акцент на ресурсних податках. “Ми дуже мало платимо за видобуток руди, піску, щебеню, нафти, газу”, - підкреслив міністр.

Реклама:

Як відомо, видобутком перелічених ресурсів в Україні займаються, якщо не брати до уваги поодиноких власників невеликих кар'єрів піску та щебеню, фінансово-промислові групи олігархів (Рінат Ахметов, Костянтин Жеваго, Ігор Коломойський, російська Evraz Group, Вадим Новинський, Віктор Пінчук, міністр екології Микола Злочевський).

Тому ця заява про збільшення рентних платежів з видобутку ресурсів є черговою заготовкою Тігіпка спеціально під парламентські вибори, адже ввести такий податок до виборів не дасть олігархічне лобі, а після виборів потреба в ньому автоматично відпаде.

А от зі збільшенням ренти на видобуток нафти Тігіпко запізнився. Як писала “ЕП”, парламент зменшив розмір рентної плати на видобуток нафти. В результаті олігархам вдалося отримати податкові пільги на загальну суму 3,6 млрд грн.

Податок на доходи з депозитів фізосіб - тема для України не нова. При підготовці Податкового кодексу автори розглядали введення такого податку, але у зв'язку з тим, що українська банківська система тоді ще не відійшла від кризи, цю норму вирішили відкласти на три роки.

Також однією з причин відмови від введення податку стала необхідність розкриття банківської таємниці при оподаткуванні, коли механізм цього розкриття ще не був відпрацьований.

Проте, 7 березня президент Віктор Янукович оголосив про свої передвиборчі “соціальні ініціативи” (далі - “соціалка” Януковича - “ЕП”) і наказав уряду знайти необхідну суму.

Прем'єр Микола Азаров оцінив вартість всіх соціальних ініціатив Януковича в 25 млрд гривень.

Тігіпко заспокоїв - уряд планує отримати більше 14 мільярди гривень на реалізацію “вітіної тисячі” та інших ініціатив Януковича за рахунок зростання економіки.

В Мінекономіки швидко порахували, що 7,5 млрд гривень додаткових надходжень можна отримати від митниці, 2,5 млрд - від податкової і 6,5 млрд - від приватизації.

І економіка почала “зростати”.

З 10 березня на митниці виникли проблеми з розмитненням вантажів. В середині місяця митниця була майже повністю зупинена

Причиною послужила неофіційна вимога Києва (а саме голови Держмитслужби Ігоря Калетніка) збільшити стягування митних платежів більш ніж в два рази.

Підлеглим Калетника довелося навіть на деякий час притримати багаторічні корупційні схеми оформлення товарів через "модні" фірми.

Податківці у березні на основі складених за два місяці списків фінансово-промислових груп почали "відпрацьовувати" перші великі ФПГ, щоб добути гроші на соціальні ініціативи президента.

А щоб вистачило грошей на нові пенсії “від Януковича”, урядовці задумались над переглядом механізму відрахувань до Пенсійного фонду від купівлі-продажу імпортних автомобілів.

Разом з тим в деяких держструктурах працівникам порізали заробітні плати, а соцслужби почали відмовляти у виплаті грошей при народжені дитини.

В той же час Тігіпко до списку популістських джерел наповнення бюджету, окрім податку на багатство, який принесе бюджету “аж” 800 млн гривень і оподаткування офшорних операцій, додав оподаткування пасивних доходів громадян: доходів з депозитів, роялті та дивіденди.

Дивіденди в Україні отримують переважно мажоритарні акціонери ліквідних підприємств, а серед фізичних осіб цей вид інвестування є непопулярним.

“На рахунок “дивідендних історій”, акцій, які є сенс купувати заради дивідендів, то в Україні до них відносяться тільки ГЗК і Харцизький трубний завод. Решта компаній, навіть якщо і виплачують дивіденди, то їх сума незначна в порівнянні з ціною акції. Наприклад, держкомпанії зобов'язані не менше 30% прибутку направляти на дивіденди, однак це практично жодним чином не впливає на котирування найбільш ліквідних держкомпаній, оскільки розмір дивідендів на акцію мізерно малий”, - прокоментував аналітик “Арт Капіталу” Олег Іванець.

Оподаткування дивідендів в Україні здійснюється на загальній основі оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.

Оподаткування роялті для резидентів в Україні не введено.

В Україні роялті отримують люди типу екс-голови Тендерної палати Антона Яценка, який запатентував тендерну документацію, за якою працювала ця палата і досі працює Міністерство економіки.

Невже Тігіпко вірить, що в наших реаліях можна ввести податок на роялті і наповнити ним бюджет? Питання риторичне.

Наразі найпопулярнішим видом заощадження доходів серед звичайних українців є банківські депозити. Інвестувати в депозит не виходить, оскільки ставки за ними, якщо не послуговуватися офіційними даними Державного комітету статистки, не перекривають знецінення національної валюти.

Обсяг депозитів фізосіб за даними НБУ становить близько 322 млрд гривень. Поживитися є чим.

Ми поцікавились у декількох вкладників (дохід 5-10 тисяч гривень в місяць), що вони думають про оподаткування депозитів.

Ось їхня реакція:

Дмитро, 28 років, підприємець

“Налогообложение депозитов - это издевательство в нынешней ситуации. Все клиенты, в том числе и я, до невозможности жадные. Мы крутим носом, когда нам уже предлагают не больше 14%. Хотя это очень неплохая доходность. Но... я считаю, что такая моя реакция и реакция других клиентов - это наши страхи за нестабильную банковскую систему и неуверенность в действиях власти, в частности правительства. Ведь все помнят девальвацию гривны в конце 2008 года, выделение миллиардов рефинансирования банкам. И где оно казалось в итоге? Как оно помогло? То есть, высокий процент - это для обычного потребителя компенсация таких рисков, которые бьют по карманам рядовых украинцев намного сильнее, чем доходность депозитов. И, если учитывать, что власть идет на такие шаги и уменьшает нашу маржу, то у меня возникает логический вопрос: "Почему средний класс всегда должен платить, а ведь именно они - основные депозитчики. Почему эти уроды не ищут дополнительные средства для своих "кривых" обещаний в СКМ, Груп ДФ, и так далее...”

Петро, 35 років, фінансист

“Налог на депозит может вызвать волну негодование среди вкладчиков украинских банков. Сейчас украинцы и так находятся в напряженном состоянии, особенно учитывая тот негатив, которые сегодня превалирует в информационном поле Украины. Со дня надень население пугают девальвацией гривны или дефолтом, также есть много сведений о давление на бизнес со стороны фискальных госорганов. В общем, может произойти социальный взрыв. Поэтому заявление Сергея Тигипко имеет больше популистский характер, нежели несет реальную инициативу.

Хотя, с другой стороны, вице-премьер-министр таким образом может подготавливать реальную почву на введения налога на банковский вклад, скажем так, проверяя реакции общества. Отмечу, что объем депозитов физических лиц сегодня составляет порядка 322 млрд грн – довольно внушительная сумма. Кроме того, такая инициатива Тигипко вполне реальна в рамках социальных инициатив президента Украины Виктора Януковича перед парламентскими выборами. Получается, в одном месте власть деньги выдает, чтобы за них проголосовали, а в другом месте отбирает. И это вполне логично, потому что если Нацбанк Украины начнет печатать деньги, то последствия для экономики Украины и людей могут быть катастрофическими. К примеру, гиперинфляция, обесценивание нацвалюты и так далее”.

Євген, 33 роки, фінансовий контролер

“З точки зору наповнення бюджету - це добре, але враховуючи, що бюджет України часто розкрадається, то оподаткування депозитів - це погано. Так що чим менше ти заплатиш грошей цій державі, тим краще. Я не згоден з таким твердженням, адже сам Янукович казав, що у нас значно росте економіка і ми за її рахунок забезпечимо покращення добробуту населення”.

Сергій, 30 років, аудитор

“Те, що влада намагається обкласти дохід фізичних осіб від депозитів податком, виглядає безглуздою і цинічною ідеєю. Я розумію, що сьогодні питанням, де взяти гроші під вибори, задається кожен високий чиновник, але чому вони намагаються кинути і так замучений від постійних утисків та опускання народ далеко за межу бідності?

Чому саме депозити? Чому податок на кровно зароблені копійки, які українці намагаються відкласти бодай на маленький проміжок часу для своїх незахищених державою у майбутньому дітей? Чому я повинен двічі плати податок на свою і так мізерну заробітну плату? На сьогоднішній день інфляція і так з'їдає відсотки від депозиту, а тут ще і податок... мені здається, що це ще одна голка під нігті”.

Сергію Леонідовичу, ми розуміємо, що “регіонали” в основному розраховують на голоси пенсіонерів та малозабезпечених, але якщо вам важливі голоси виборців, яких за кіло гречки чи за сотню гривень не купиш, не робіть таких заяв у ЗМІ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: