Прокуратура - не юрвідділ банку, навіть державного

Прокуратура - не юрвідділ банку, навіть державного

Може, простіше частину прокурорів перевести на роботу в держбанки? Або працівникам держбанків надати повноваження прокуратури?
Середа, 11 квітня 2012, 12:36
Андрій Авторгов, адвокат, партнер спеціалізованої юридичної фірми, яка захищає кредиторів та боржників

Прочитав статтю свого колеги про те, що прокуратура подає позови до позичальників про стягнення заборгованості в інтересах державних банків.

На моє переконання, враховуючи Закон України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 (Справа №1-1/99), дана практика не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суми таких позовів є досить часто сміхотворними. Я думаю, що рядові співробітники прокуратури, на яких поклали таку "відповідальну місію", далеко не в захваті від такого представництва.

Так, в ухвалі від 1 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначила, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємства та організацій. Так само, вони можуть не збігатися з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Реклама:

Також суд вказав на іншу обставину. Якщо засновником господарського товариства є держава в особі Кабінету Міністрів, та якщо держава володіє відповідною частиною статутного фонду Ощадбанку, цей факт не є визначальним для представлення прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

У випадку, про який казав суд, предметом спору було повернення 15 тис грн за договором, укладеним між відділенням Ощадбанку та фізичною особою про надання кредиту на споживчі цілі. Прокурор не визначив, в чому полягає порушення інтересів держави внаслідок невиконання особою своїх зобов’язань в сумі 15 000 грн.

Таким чином, ВССУ підтримав позицію судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі немає.

Уявімо інший випадок. Позичальником є особа, яка через свій фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або інші поважні причини не може самостійно захистити свої права у справі за позовом державного банку?

А ось у такому випадку, відповідно до частини 2 статті 36-1 "Про прокуратуру", це є підставою для представництва прокуратурою інтересів такого громадянина в суді.

То що ж, у такій справі будуть брати участь два прокурори? Один на боці громадянина, а інший – на боці державного банку.

А тут ще народний депутат Юрій Кармазін у своєму законопроекті хоче відновити контроль і нагляд прокуратури у виконавчому провадженні. Причому, стосовно будь-якого виконавчого провадження, що перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби.

Часом, чи не задля того, щоб створити "повний замкнутий цикл" неминучості виконання судового рішення для нещасного, який позичив 15 тис грн у державного банка?

То може простіше частину прокурорів перевести на роботу в держбанки? Або працівникам держбанків надати повноваження прокуратури?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: