Подвійна валютна криза

Подвійна валютна криза

Коли валютна криза, яка нині розгортається в Україні, спалахне на повну силу, чиновники скажуть: а хіба ми могли їй протидіяти? Винні США, Китай, Японія. Ніхто не хоче повертатися у 1993 рік і знову клеїти купони замість шпалер, але доведеться.
П'ятниця, 2 вересня 2011, 10:48
Марко Олівенський, кандидат економічних наук

Останні події свідчать, що українці стають все більш незахищеними перед загрозою нового всесвітнього економічного колапсу, в тому числі - через зовнішні чинники.

Яке значення для України мають землетрус і руйнація атомних електростанцій в Японії? Безпосереднє, бо на початок літа 2011 року третя в світі економіка накопичила 11 трильйонів доларів державного боргу.

Відносно річного ВВП - 4,9 трильйона доларів - річна сума боргу Японії становить 120%. Це надкритична межа, яка при подальшому погіршенні показників світової економіки може привести до вимог кредиторів Японії повернути прострочені борги.

В подібній ситуації долар може значно похитнутися і навіть рухнути. Це призведе до всесвітнього економічного колапсу, переборювати який без гарантії отримання позитивних наслідків доведеться населенню 95% держав, в тому числі - України.

Реклама:

У світі є лише десять майже незалежних від глобального економічного простору держав. В разі світового колапсу вони закриють ринки і переживуть скрутні часи. Для залежної від експорту України існує зовсім інший сценарій.

За десять останніх років гривня в абсолютному вимірі до золота подешевшала в чотири рази. Для збереження накопичень населення скуповувало інвалюту.

Переважно це були долари, однак слабшали і вони: за десять років - у 2,2 разу. Долар "худнутиме" і далі, головно - для підвищення конкурентоздатності американських товарів. Цей процес давно назвали емісійним податком США.

Валютна війна останніх років охопила весь світ. Найпотужнішим контрагентом долара є юань, а сам Китай в найближчі п'ять-шість років стане країною з найпотужнішою економікою світу. Це пришвидшить падіння долара.

За різними підрахунками, українці накопичили 60-80 мільярдів доларів або по 2 тисячі доларів на одну людину, включаючи немовлят. Це зовсім небагато.

Статистично ці накопичення коливаються від 300 доларів до 12 тисяч доларів, але на практиці - від нуля до 1 мільйона доларів. Мова йде саме про вільні кошти, які не обертаються в сфері активного бізнесу.

Якщо для обмеженого кола громадян втрата мільйона доларів - це неприємність, то для мільйонів українців втрата кількох тисяч доларів - це трагедія всього життя, протягом якого і збиралися ці гроші. Розповідати їм про Японію та США марно.

В їхньому розумінні винною все одно буде національна влада, яка всередині України побудувала такі економічні відносини, в яких українці все життя залишалися бідними. В таких умовах реакція громадян буде більш ніж бурхливою.

Слід сказати, що країни з розумною і чесною владою, а також певний прошарок українців, заздалегідь готуються до майбутнього світового економічного колапсу.

Уряди Китаю, Індії, Росії сотнями тонн скуповують золото. Пересічні українці придбали за рік 5 тонн цього металу, а в 2011 році можуть купити 10 тонн. Близько 21 тонни золота має НБУ, а недавно він купив ще 90 кілограмів.

Втім, це не врятує ні державу, ні громадян. Уберегти їх може лише виважена економічна політика влади, розрахована на десятиліття.

Що ж відбувається у валютній сфері України? Серед 12 відомих факторів інфляції, які послабляють національну валюту, один пов'язаний з незбалансованістю різних галузей економіки, а тому - з вимушеним зростанням імпорту.

У структурі українського імпорту переважають енергоносії та машинобудівна продукція.

Україна знаходиться в енергетичному чотирикутнику, обмеженому 35 та 70 градусами східної довготи, Перською затокою та Баренцовим і Карським морями.

Саме там знаходяться 70% покладів вуглеводної сировини світу.

Всі вуглеводні поклади України - в межах цього багатокутника. Чому за 20 років незалежності влада не спромоглася їх знайти? Не було коштів і технологій.

Наразі саме населення може дати гроші і домовитися з власниками технологій, але можновладці не поспішають скористатися грішми людей. Вони хочуть мати власний зиск, а це можливо лише при посередництві чиновників.

Пересічна людина за свої гроші вимагатиме звітів, тому вкрасти тут буде важко. У підсумку, процес організації пошуку українських енергоносіїв затягується.

При наявності надлишкового металу українське машинобудування розгортається надто неквапливо. Так, 90% побутової техніки - імпорт, хоча є всі можливості робити її в Україні. Уряди знову не використовують економічних важелів.

Річ у тім, що пришвидшений розвиток машинобудування потребує тривалого часу - 10-15 років, а це не дозволяє можновладцям отримати значний власний зиск: кожні п'ять років влада змінюється. Звідки тоді візьметься стабільна гривня?

Через те нинішня влада і вигадала так звані інфраструктурні проекти, за рахунок яких можна швидко та гарантовано вкрасти мільярди гривень. Кошториси численних проектів, якими переймаються нинішні можновладці, постійно зростають.

Списання ж 24 мільярдів гривень боргу енергокомпаній - нова ланка ланцюга крадіжок і черговий етап послаблення вітчизняної валюти.

Коли валютна криза, яка нині розгортається в Україні, спалахне на повну силу, чиновники скажуть: а хіба ми могли їй протидіяти? Винні США, Китай, Японія.

Автор, як і інші громадяни, не хоче повернутися у 1993 рік і знову клеїти купони замість шпалер, але наразі все йде до того.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!