Україна в авангарді нової кризи

Україна в авангарді нової кризи

На чолі компанії "Хліб Інвестбуд" - Роберт Бровді, недавній керівник Закарпатської обласної організації партії "Фронт змін", а з часу початку сумнівних оборудок з зерном - рядовий член цієї партії.
Вівторок, 29 березня 2011, 16:18
Марко Олівенський, кандидат економічних наук

Влітку 2010 року маловідома фірма "Хліб Інвестбуд" опинилася в авангарді нової кризи.

"Раптом" маленька дочірня компанія ДАК "Хліб України" стала приватною з невеликою часткою держави в статутному фонді. Подібна приватно-державна форма власності компанії відкрила для неї нечувані можливості.

"Раптом" вона отримала значні преференції в закупівлі 6 мільйонів зерна до Аграрного фонду без будь-якого тендера та пояснень щодо утиску прав інших зернотрейдерів.

"Раптом", попри порядок фінансування державних закупівель тільки за державний кошт, отримані державою від продажу ОВДП гроші, які передбачають наступний викуп облігацій з процентами, були надані цій приватно-державній компанії.

Реклама:

"Раптом" компанія опинилася в центрі скандалу щодо розподілу квот на експорт зерна, отримавши найбільшу порцію пирога - право на вивезення 750 тисяч тонн збіжжя. І це попри намір уряду монополізувати цей ринок.

"Раптом" стало у нагоді спекотне літо 2010 року, неврожаї зерна у світі, значне його подорожчання. Цим і скористалися спритні люди при владі, які вирішили вирвати у держави та людей багатомільярдний куш і внести свою лепту в нову хвилю кризи.

На чолі компанії "Хліб Інвестбуд" - Роберт Бровді, недавній керівник Закарпатської обласної організації партії "Фронт змін", а з часу початку сумнівних оборудок з зерном - рядовий член цієї партії.

Цікаво, що у довіднику серед 20 організацій, розташованих за адресою Київ, вулиця Саксаганського, 1, є ДАК "Хліб України", нині ДПЗКУ - Державна продовольчо-зернова корпорація України, але нема "Хліб Інвестбуду", де розташований її офіс.

Ця приватна компанія ніби розчинилася в державній ДПЗКУ, але діє вона за законами приватної структури. Більш того, щоб підкреслити її велике значення для України і відсікти бажаючих розібратися з її статусом та оборудками, Бровді каже: "За нами стоїть Уолл-стріт". Уолл-стріт у Києві на вулиці Саксаганського?

У контексті зафіксованого на плівку інтерв'ю Роберта Бровді "ЕП" це не просто фраза, це натяк на погрозу Україні: мовляв, якщо зачепите наші інтереси, тобто "Хліб Інвестбуд", то зачепите інтереси Уолл-стріт в Україні.

У підтексті це також звучить так: хто піде проти Уолл-стріт, тобто проти Америки? Чи зможе слабка Україна протистояти найбільшому в світі спекулянту, оператори якого неофіційно контролюють значний сегмент світових товарних потоків?

Можна припустити, що державні покровителі Бровді, директора "Хліба Інвестбуду" і члена партії "Фронт змін" теж знаються на "вишуканій" лексиці міжнародних спекулянтів. Це наводить на роздуми щодо джерел фінансування цієї партії.

Особливо тоді, коли йдеться про привласнення спекулянтами мільярдів гривень українських аграріїв, коштів, які в нинішніх скрутних умовах України міг би отримати державний бюджет, а з нього через преференції - ті ж самі аграрії.

Можна припустити: представники влади через посередництво компанії "Хліб Інвестбуд" змовилися із спекулянтами з Уолл-стріт для пограбування України.

Як відомо, спекуляція є одним з вагомих чинників створення "порожніх" грошей - фінансової "бульбашки", інфляції та світової кризи. Її перша хвиля ще не закінчилася, а міжнародні та рідні спекулянти вже роздмухують другу.

У світі спекулянтів прийнятною є маржа 25%, а в операціях "Хліба Інвестбуду" вона становила 100%. Чи не тому під час блокування виходу в море завантажених зерном кораблів розпочався шалений тиск закордонної преси на уряд України?

Чи не тому Американська торгова палата в Україні - АТП - просила уряд і президента відмовитися від монополізації ринку сільгосппродукції і швидше відновити експорт зерна? Більш того, АТП погрожує Україні економічною ізоляцією.

Чи не тому півроку СБУ намагалася розібратися у цій справі, а потім, як за командою, припинила це робити? Одночасно уряд розблокував вихід кораблів у море.

Виникають й інші питання: хто дав прем'єру та голові СБУ команду? Чому саме Україна опинилася у перших рядах авангарду нової хвилі фінансово-економічної кризи? Хто її туди штовхнув: Уолл-стріт, власні можновладці чи всі разом?

Чи може при подібному рівні економічного шантажу з боку Уолл-стріт країна вважатися незалежною? Чи вона стає домініоном не тільки Росії, але й США?

Чому президент наполягає на пришвидшенні створення ринку землі, ігноруючи вимогу Асоціації фермерів винести це питання на всеукраїнський референдум? Чи не тому, щоб швидше почати торгувати не тільки зерном, а й землею?

Чому справі щодо надання довідок для контролю технічного стану автомобілів президент приділив так багато часу і особисто давав доручення керівникам профільного департаменту МВС та своєї адміністрації?

Чому в той же час у справі експорту зерна компанією "Хліб Інвестбуд" сумнівним способом і за сумнівними обставинами, що призвело до неотримання державним бюджетом мільярдів гривень, він не сказав жодного слова?

Чому влада заплющує очі на спекулятивні оборудки приватних фірм під дахом держави, які посилаються на примхи погоди і користуються огріхами  законодавства?

Невже не зрозуміло, що Україну штовхають у прірву нової фінансової кризи?

Чому Україна не Америка? Тому що можновладці останньої не крадуть у власного народу. Більш того, президент США слідкує за рівнем бонусів топ-менеджерів великих банків та приватних компаній.

Чому Україна не Голландія? Бо там директор банку ING Ян Хоммен відмовився від бонусу 1,25 мільйона євро, аби не втратити репутації серед вкладників.

В Україні такого нема. Зате є суцільний офшорний рай для багатих - могутня рушійна сила чергової фінансової кризи, яку держава "не помічає".

Цілком вірогідно, що при владі "господарників" чи "фронтовиків" Україна твердо закріпиться на місці головного авангарду нової хвилі фінансової кризи.

Сушіть, панове, сухарі. Згодяться.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!