На економічному форумі "Європа-Україна", що відбувся нещодавно в Києві, закордонні і вітчизняні політики, економісти і експерти питали: Що відбувається у світі? Що його турбує і навпаки заспокоює?

Які процеси зараз є ключовими? Як Україні необхідно модернізувати свою економіку і світогляд, щоб вибратися з ряду тих, хто хронічно запізнюється? Які реформи для нас є найбільш актуальними і як не помилитися в їх проведенні? Як зробити так, щоб реформи не стали руйнівними? Адже для нашої країни ціна помилок при проведенні реформ особливо велика!

І поки Україна не може визначитися зі своєю економічною моделлю і визначити свій шлях, інші країни стрімко займають вакантні ніші на індустріальних і постіндустріальних ринках, беручи активну участь в глобальній боротьбі за ресурси, новітні технології і ідеї.

Україна втратила час і частину можливостей                                                      

Ситуація не легка. Ми знаходимось перед важким вибором: коли з одного боку не можна проводити реформи, а з іншого - у нас немає права на помилку, а вірогідність помилки дуже висока.

Адже за 20 років нам не вдалося провести жодної глобальної реформи, яка би підвищила конкурентоспроможність країни. Коли згадуєш основні реформаторські віхи, перше, що приходить на розум - це приватизація, яка не виправдала надій, не дала країні необхідного ресурсу і не понесла необхідного економічного навантаження.

У нас не з'явився середній клас і не збільшились доходи до бюджету. Або наприклад, багато говорили про енергетичну реформу, але використання енергетичного сектора залишились на тому ж рівні. Виходить, більшість заходів, які в нашій країні називались реформами, за рідким винятком, не досягали мети. Або мета була не та, або виконувачі.

Україна втратила час і частину своїх можливостей. Наші металургія, агропромисловий комплекс, ЖКГ, інфраструктура - не відповідають викликам світового ринка і сьогодні вже частково не конкурентноспроможні.

Україна має найгірші показники на регіональному ринку інвестицій. Інвестиції не підуть в Україну, доки в нас залишатиметься найнижчий рейтинг легкості ведення бізнесу в регіони.

Саме тому більше чверті всіх іноземних інвестицій в країну 22,2% (Кіпр) + 3,3% (Британські Віргінські острови) - це псевдоінвестиції українського капіталу із оффшорів.

Пробудити країну можуть тільки правильні реформи

Україна нагадує сплячу красуню, що чекає на свого принца, який її полюбить і поцілує. Що потрібно для того, щоб пробудити країну? Її мають полюбити інвестори, а поцілунком стануть реформи.

Від пробудження України виграє Європа і світ, адже мати поряд з собою не передбачуваного, економічно неефективного сусіда, ненадійного транзит ера енергетичних ресурсів, сусіда з високою долею нелегальних міграцій і нерозвиненим внутрішнім ринком просто небезпечно. Від пробудження України виграємо всі ми.

Реформи - це ліки для хворої економіки. Минулого року Україні, як хронічно хворому, запропонували велику кількість ліків для економіки. І деякі з них навіть почали запроваджувати.

Але, на жаль, не знайшлося лікаря, який би правильно виписав рецепт. Тому ліки приймаються хаотично, одночасно від всіх хвороб і без чіткої послідовності. Таке лікування може закінчитися серйозним отруєнням. В той же час, якщо ліки застосовувати правильно - настане одужання.

На жаль, багато із заявлених у минулому році реформ роблять неправильно. Неправильні реформи засновуються на непослідовності, безсистемності, створенні інформаційних ілюзій і корупції.

Це псевдореформи, які не вирішують системних проблем, а зберігають "Ручне управління" ринками, збільшення податкового і адміністративного тиску на бізнес, збільшення ролі чиновників в усіх сферах, відсутність захисту прав власності, нестабільність законодавства, високі ризики при вкладанні інвестицій.

Правильні реформи - це реформи не в інтересах чиновників і корупціонерів, а в інтересах держави і людей. Вони засновуються на запровадженні економічної свободи, економічного патріотизму, модернізації і інноваціях як інструментах побудови моделі економіки 21 століття, дерегуляції і розвитку малого і середнього бізнесу, покращенні бізнес і інвестиційного клімату.

Вони дозволяють використовувати наш величезний потенціал, створять в Україні цивілізовану і успішну державу, засновану на ринкових цінностях, надійного і благополучного партнера, який увійде до єдиного наддержавного економічного простору Європи.

Правильні реформи - це не реформи інформаційних ілюзій. Це не реформи на паперу і у виступах, а реальні і якісні дії.

Поки що такі реформи демонструють не ті темпи, яких хотілося б бачити. Але Україна ще має колосальні інвестиційні можливості і величезний потенціал, який найближчим часом треба використовувати.

Недарма кажуть, що найкраща реклама - це та. Яка передається із вуст у вуста. Коли інвестори, що вклали гроші в Україну скажуть своїм партнерам - заходьте в цю країну, тут дійсно нова державна економічна політика, тоді можна буде сказати про успішність реформ.

Без реформ країна буде залишаться в кращому випадку на рівні невеликого відновлювального зростання - 3-4% ВВП на рік. В той же час у нас є можливість для зростання у 8-10%. Цей розрив можна покрити тільки за допомогою структурних перетворень, нового якісного зростання.

Три найважливіші стратегічні задачі

Для того, щоб цього досягти, необхідно не відкладаючи, вирішити три задачі.

Перше - тотально викоренити корупцію. Корупція і тіньова економіка - два взаємопов'язаних поняття. Тому виведення економіки з тіні має початися з жорсткої і радикальної боротьби з корупцією, що паралізує розвиток підприємництва, погіршує бізнес-клімат і перешкоджає притоку інвестицій.

Бізнес продовжує відчувати величезний "корупційний тиск", який в цілому перевищує всі легальні податкові платежі. "Корупційний податок" краще всього збирається, адмініструється і диференціюється.

В тіні вже знаходиться більше 50% економіки. Звільнивши бізнес від корупційного тиску, держава дасть сильний імпульс розвитку економіки.

Друге - країні потрібна інвестиційна революція. Нам вдалося зберегти величезний інвестиційний потенціал. Україна може прийняти інвестицій більше, ніж будь-яка інша країна в Центрально-Східній Європі. 300 мільярдів доларів можна вкласти в країну і отримати ще більшу віддачу.

Мінімум 20 мільярдів доларів потребує наш агропромисловий комплекс - одна з найбільш інвестиційно-привабливих галузей у світі у перспективі найближчих 20 років.

Величезних інвестицій потребує ЖКГ і інфраструктура, ми розробили і прийняти у Верховній Раді ефективний механізм вкладання інвестицій в цю галузь - закон про державно-приватне партнерство. Тепер необхідно добитися від уряду, щоб цей закон не залишився на папері, а почав реально працювати.

Третє - владі необхідно подолати силу корисних інтересів і почати реформувати саму державу. Для цього перейти від керованого бюрократією держапарату, який непрозоро втручається в діяльність компаній і громадян, до державного сектору, який не заважає розвитку ринка, а надає громадянам базові послуги, що гарантуються державою.

Щоб досягти цих цілей, необхідно врятувати малий і середній бізнес. Від того, чи буде врятовано малий і середній бізнес, залежить майбутнє української економіки. Ми стоїмо зараз перед вибором моделі, яка вплине на Україну не менше, ніж досягнення незалежності.

Зараз мова йде про економічну незалежність і стабільність, про майбутнє держави. Я запропонувала нову спрощену систему оподаткування, яка дозволить запобігти використання малого і середнього бізнесу з метою відмивання засобів і в той же час дасть підприємцям ресурс для розвитку.

Наполягаю на тому, що необхідно прийняти інвестиційний пакет реформ. Країні необхідна система заходив, що стимулюють до вкладення і модернізації.

"Технопарки", території розвитку, наукові містечка - це майбутнє. Це те, з чого будується економіка 21 століття.

Без нових технологій і модернізації виробництва ми приречені на постійне відставання. Якщо перефразувати старий вислів: ми станемо черепахою, яка ніколи навіть не побачить п'яток Ахілеса, не кажучи вже про те, щоб наздогнати його.