Ще на початку листопада 2010 року автор навів низку вельми дивних обставин, які ставлять під сумнів об'єктивність показників Держкомстату щодо інфляції.

Напередодні, 20 жовтня, Мінекономіки оприлюднило свій прогноз жовтневої інфляції на рівні 1,5-1,6%, про що заявив заступник міністра Валерій Мунтіян.

Проте прем'єр Микола Азаров 5 листопада, ще до публікації відповідних даних Держкомстатом, назвав зовсім іншу цифру інфляції. Він повідомив, що жовтнева інфляція становитиме не більше 0,4-0,5%. Згодом статистичне відомство підтвердило його прогноз: споживчі ціни у жовтні виросли нібито на 0,5%.

Така вражаюча точність передбачення глави уряду не могла не здатися підозрілою. При цьому викликали великий сумнів самі цифри Держкомстату.

Українці спостерігали, як у другій половині 2010 року ледь не щодня дорожчали продукти харчування, але офіційна статистика називала "скромні" цифри інфляції: у серпні - 1,2%, у вересні - 2,9%, у жовтні - 0,5%, в листопаді - 0,3%, в грудні - 0,8%.

Ще більше дивує інфляція від Держкомстату у річному вимірі. Люди бачили цінники у магазинах, тож для них не було секретом: продтовари подорожчали за рік дуже сильно. Однак статистичне відомство повідомило, що ціни на продукти з грудня 2009 року до грудня 2010 року підвищилися на 10,6%, а річна інфляція становила 9,1%.

Однак шила у мішку не сховаєш. Знайшлися таки в Україні чиновники, які не побоялися розповісти про фальсифікацію статистичних показників. Зокрема, чесно повідомив про це керівник цінової інспекції у Волинській області Тарас Куйбіда.

Одному з видань він розповів, як ще в липні 2010 року йому надійшла вказівка з центру, що продовольча інфляція у документах не повинна перевищити 5% за місяць, а ще краще, щоб вона була нульовою. З того місяця у світі і в Україні стали стрімко зростати ціни на продукти харчування у зв'язку з аномальною спекою.

Востаннє, за словами Куйбіди, регіональні інспекції обдзвонювали зі столиці 29 грудня - також з вимогою фальсифікувати цінові показники. Це стосувалося грудневого показника інфляції, який був оприлюднений Держкомстатом у січні.

Про масштаби фальсифікацій можна судити з таких цифр. Ціни на борошно вищого ґатунку у країні нібито виросли лише на 5,6%, тоді як у Волинській області - на 24,6%, на манну крупу - на 6,4% і 33,2% відповідно, на вершкове масло - на 10,2% і 23%.

Виходить, що офіційно оголошений приріст цін на дані продукти виявився нижчим від реального у 2,5-5 разів. Якщо ж врахувати, що частка продовольства у споживчому кошику у 2010 році становила 53,5%, то можна припустити: показник інфляції за 2010 рік занижено у два-три рази. Тобто не 9,1%, як доповів Держкомстат, а десь 20-25%.

Також треба сказати, що у 2010 році виявилися спотвореними не тільки офіційний розмір інфляції, але і багато інших економічних показників, пов'язаних з інфляцією. Наприклад, за офіційною статистикою, реальні доходи населення у третьому кварталі 2010 року до відповідного періоду 2009 року зросли на 11%.

Напевно, близьким до цієї цифри буде і показник за весь 2010 рік. Однак при розрахунку даного показника з використанням фактичної, а не викривленої, інфляції цілком може виявитися, що реальні доходи не тільки не збільшилися, а навіть знизилися. Те ж саме стосується реальних зарплат і пенсій у 2010 році.

Крім того, якщо "підганявся" офіційний індекс споживчих цін, то цілком ймовірно, що занижувалися індекси цін виробників, індекси тарифів та індекс-дефлятор, який використовується для розрахунку реального ВВП. Тому можна припустити, що реальний ВВП у 2010 році не виріс на більш ніж 4%, як кажуть в уряді, а взагалі впав.

Звичайно, після появи згаданої резонансної інформації від керівника однієї з обласних інспекцій потрібно не тільки ретельно перевірити офіційні економічні показники за 2010 рік, а й порушити кримінальну справу проти фальсифікаторів.

Оскільки до вітчизняної Феміди довіри бути не може, то до розслідування обов'язково слід залучити незалежних зарубіжних експертів. Підсумки їх роботи можуть дуже зацікавити, наприклад, МВФ, який надає Україні фінансову допомогу.