Гральний бізнес не зник, і корупція - теж
Більше року тому депутати заборонили в Україні один з самих суперечливих і корупційних видів бізнесу - гральний, створивши "годівницю" для чиновників різних рівнів і відомств.
Сьогоднішні публічно озвучені ініціативи влади, покликані регулювати гральну сферу в Україні, виглядають спробами закріпити статус-кво.
Недоотримані у бюджет гроші виглядають дрібницею в порівнянні з неконтрольованим зростанням корупції і диким функціонуванням тіньових гральних закладів, які в такому вигляді представляють загрозу суспільству і державі. Кому вигідна така ситуація?
Часи "сухого закону" в США не змогли побороти пристрасть американців до спиртного. Але саме на контрабанді і торгівлі алкоголем зросла організована злочинність і розквітла корупція у державних органах. Зрештою, держава вирішила, що краще дозволити і контролювати, ніж заборонити і повністю втратити контроль.
Сьогодні видно, що українські законодавці наступили на ті ж граблі, що й американці. Минуло вже більше року, і всі жителі великих і малих міст знають, що зали гральних автоматів нікуди не пропали - вони перетворилися на "інтернет-клуби", "віртуальні казино", а то й просто в заклади без вивісок. Все працює, не дивлячись на заборону.
Галузь, яка щороку давала 700 мільйонів гривень на рік у вигляді плати за ліцензії та стільки ж у вигляді патентів, перестала існувати - частина бізнесменів перекваліфікувалася, частина пішла у "сіру" зону інтернету.
Гроші, як і попит на азарт гри, нікуди не ділися - тепер ці потоки контролюють порушники закону і корумповані чиновники.
Замість цивілізованого грального бізнесу з контролем над фінансовими потоками і відомими у всьому світі обмеженнями - за місцем розташування залів, по допуску до закладу, за розміром залу і ставок - держава дає можливість заробляти "тіньовикам" і їх "даху".
Цивілізований гральний бізнес не вигідний нелегальним операторам і корупціонерам, але він потрібен суспільству для захисту неповнолітніх і тих, хто патологічно залежить від своєї пристрасті.
Так, британський закон "Про азартні ігри" від 2005 року в першій же статті встановив, що "регулювання здійснюється з метою неприпустимості зрощування грального бізнесу з криміналітетом; забезпечення чесної гри; захисту дітей та інших незахищених верств населення від втягнення в азартні ігри".
Останнім часом були озвучені пропозиції виконавчої влади дозволити тільки казино в курортних містах і готелях до "Євро-2012". Поспішні і необдумані дії влади у цій сфері, схоже, стають тенденцією.
У травні 2009 року одномоментно була знищена галузь, яка давала роботу 200 тисячам людей, тепер пропонується легалізувати тільки певний вид грального бізнесу для наповнення бюджету під "Євро-2012". Але чи вирішить це проблему взаємовідносин грального бізнесу і суспільства?
У США, де гральний бізнес присутній в різних формах у всіх штатах, окрім двох, інтереси гравців розподіляються наступним чином: 74% грають у ігрові автомати, 14% - карткові ігри, 7% - кістки, і лише 5% - традиційну рулетку.
Люди віддають перевагу ігровим автоматам через простоту правил, відсутність тиску з боку круп'є - як у випадку з рулеткою, можливість грати у власному темпі. Ніхто не проводив подібного дослідження в Україну, але до травня 2009 року переваги гравців виглядали приблизно так само, і навряд чи вони змінилися.
Пропозиція дозволити тільки казино не зніме з порядку денного функціонування нелегальних залів, а, значить, і не припинить корупцію і неконтрольовану гру.
Спроба бездумно перенести досвід розташування гральних закладів у спеціальних зонах в Україні приречена на провал, як це можна побачити на прикладі Росії. Сьогодні офіційно відкрито тільки одне казино в одній з чотирьох зон, але в Москві та інших великих містах без проблем можна зіграти в нелегальному закладі.
Попит на такі послуги був, є і буде - і до тих пір, поки держава не відрегулює цей ринок так, як це вже зробили в Німеччині, Польщі, США і Великобританії, нових проблем не уникнути.
Два останніх законопроекти - Держкомпідприємництва та Мінфіну - свідчать про те, що влада розуміє необхідність легалізації грального бізнесу.
Проте головне питання залишається відкритим: чи буде це дозвіл азартних ігор просто створенням умов для "своїх" чи держава справді створить умови для цивілізованого грального бізнесу всіх сучасних видів - казино, ігрових автоматів, букмекерської діяльності?