НБУ - біла ворона

НБУ - біла ворона

Схоже, в українській інтерпретації європейська незалежність центрального банку обернулася використанням цього принципу у прибуткових цілях. Це, на жаль, не єдиний приклад своєрідної приватизації державних установ.
Вівторок, 1 червня 2010, 15:23
Володимир Рябошлик, екс-заступник міністра економіки України
Під час кризи центральні банки світу знизили свої ставки за емісійні кредити на постачання грошей в економіку майже до нуля. Облікова ставка ФРС складає 0,2% річних, Банку Англії - 0,5%, ЄЦБ - 0,25-1%. Усе це заради здешевлення комерційних кредитів, підвищення їх доступності і оздоровлення економіки.

Білою вороною залишається НБУ, який підвищив свою облікову ставку з 10% до 12% і утримував її протягом усього періоду спаду і навіть після того. Сьогоднішня його так звана знижена облікова ставка складає 10,25% річних, що утричі перевершує ставки часів Великої депресії, а ставки поточної кризи - у 20-50 разів.

У результаті маємо подорожчання комерційних кредитів, звуження їх доступності для виробництва і перешкоджання оздоровленню економіки.

 

Повторення помилок монетарної політики часів Великої депресії призвело до різкого падіння промисловості в Україні. Цей показник перевищив середньосвітове значення більш ніж удвічі і повторив "рекорд" Великої депресії: мінус 39%.

Звісно, для України криза має пасивний, вторинний характер. Значною мірою вона є наслідком тимчасового скорочення замовлень з боку Заходу, де відбуваються якісні структурні зрушення при переході до більш продуктивних технологій. Тим не менш, такий глибокий спад також лежить на совісті Національного банку України.

Реклама:
 

Правління НБУ не публікує стенограм своїх засідань, як Банк Англії, і залишається тільки догадуватися про мотиви.

Тільки за перший квартал 2010 року процентні доходи від емісійних кредитів уже принесли регулятору 6,6 мільярда гривень, що складає половину річного плану. Тобто Нацбанк "стриже" проценти удвічі швидшими темпами.

На тлі сукупної збитковості комерційних фінансових установ НБУ виглядає таким собі квітучим комерційним банком, який гне свою лінію. Так, на 2011 рік уже заплановано 15,9 мільярда гривень процентних доходів.

 

Схоже, в українській інтерпретації європейська незалежність центрального банку обернулася використанням цього принципу у прибуткових цілях. Це, на жаль, не єдиний приклад своєрідної приватизації державних установ.

Підйом виробництва відбувся не завдяки, а попри руйнівні дії НБУ. Україна усе ще відстає від докризового рівня на 22%. Аби таке пригнічене оздоровлення не розтягувалося на роки, НБУ має переглянути плани не тільки на найближчий рік, а й на найближчі дні і нарешті взятися за сприяння розвитку реального сектора.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: