Реформи: не було і не буде
Віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявив про намагання пришвидшити підготовку законопроектів, спрямованих, на його думку, на розгортання економічної реформи. Крім того, він хоче так же швидко провести їх через парламент.
Однак економічна реформа - справа не тільки політична, але й "технологічна". Треба точно знати її мету і, відповідно до цього, створювати необхідні механізми.
Запровадження Тігіпком більш жорстких адміністративних процедур контролю з боку держави за сплатою податків та посилення карної відповідальності щодо порушників не вирішать проблеми впровадження чергової економічної реформи.
Свого часу такий підхід уже впроваджував нинішній прем'єр Микола Азаров. Про рівень успішності цих спроб свідчать сьогоднішні заяви урядовців про необхідність швидкого реформування економіки, в тому числі податкової системи.
"Силовий" варіант "реформ" не виправдав себе у минулому, не буде він вдалим і у майбутньому. Причина - різне бачення перетворень бізнесом і Тігіпком.
Підприємці хочуть, щоби рівень податків відповідав рівню накопичення ними капіталу. Вони прагнуть розвивати бізнес без залучення позик і диверсифікувати його задля суттєвого зменшення ризику в цілому.
У Тігіпка ж підхід до реформ традиційний для податківця: збільшення надходжень у бюджет. Хоча диференціюванням ставки єдиного податку для малого бізнесу залежно від обсягу виробництва він наближається до інтересів підприємців.
Однак посилання урядовця на європейський досвід недоречний, бо перед європейцями, які вже "наїлися" товарів та послуг, стоїть інша мета - вилучити у підприємців весь податок. В Україні ж головна мета інша - створити різноманітне і насичене товарами та послугами середовище.
Це, звичайно, не скасовує необхідності адмініструвати податки, проте наразі для України це другорядне питання. Цього не розуміє уряд, і це помилка нинішнього головного реформатора України.
Розглянемо ближче податкову реформу, яка повинна мати не тільки фіскальний, а й стимулюючий характер.
Що наразі цікавить уряди розвинутих країн?
По-перше, подальший розвиток реального сектора економіки та його відповідність фінансовим можливостям споживачів.
По-друге, переважно інноваційний та інвестиційний характер розвитку цього сектора.
По-третє, оптимальне співвідношення розвитку малих, середніх та великих підприємств.
По-четверте, можливість держави впливати на спрямування вільних коштів підприємств у найбільш привабливі галузі.
На жаль, у минулому такий комплексний підхід державними органами України навіть не розглядався. Існували намагання висмикнути з цілісного комплексу те чи інше питання податкової реформи задля політичного іміджу керівництва держави.
При цьому кожен з учасників процесу намагався тягнути ковдру на себе. Податківці переймалися проблемами наповнення державного бюджету, не звертаючи увагу на вирішення проблем розвитку економіки в цілому.
Комітет у справах підприємництва, головним чином, говорив про збереження малого бізнесу - без розподілу його на виробничий, який створює нову вартість, та невиробничий, у якому нова вартість тільки перерозподіляється.
Кабмін не мав часу, можливості або бажання на розгляд об'єктивної картини процесу реформування, а тому часто-густо грубо помилявся у своїх рішеннях.
Крім того, на прийняття рішень впливали суб'єктивні фактори, які витікали з боротьби різних політичних груп у парламенті та уряді.
Усе це викривляло процес розвитку економіки, яка плила у часі та просторі, немов пароплав без капітана. Не було єдиного центру розробки і прийняття рішень.
На економічні процеси впливали приватні інтереси різних груп бізнесу. Їх цікавив результат, який не мав нічого спільного з головною метою держави.
На жаль, з тих часів мало що змінилося. Більш того, до влади прийшло ще більше представників великого бізнесу, які, по суті, керують парламентом. Чи підтримають вони інші прошарки бізнесу для створення гармонійної моделі розвитку? Звичайно ж, ні, бо своя сорочка ближче до тіла.
Саме тому з високою імовірністю можна стверджувати, що реформування економіки України з позитивним для держави і народу результатом не було і в найближчий час не буде.