Перші помилки Тігіпка
Микола Азаров стверджує, що в нового уряду справ сила силенна. Мабуть, саме тому прем'єр-міністр та його підлеглі рідко з'являються на людях. Всі, крім одного - віце-прем'єра з економічної реформи Сергія Тігіпка.
Він, як і раніше, не сходить з екранів телебачення, виступаючи на різних шоу і даючи численні інтерв'ю, ніби виборча компанія все ще триває. "Це і є економічна реформа?" - уїдливо запитує у автора прихильник Юлії Тимошенко.
Що можна йому відповісти? Добре, що той авіаційний інженер і не питає, які принципи лежать в основі тверджень Тігіпка про заходи з наповнення бюджету.
Днями віце-прем'єр розповів, що для економії пенсійних виплат передбачається обмежити високі пенсії до рівня восьми-десяти розмірів їх мінімальної величини.
Ця заява шокує, адже ще студентами майбутні економісти вивчали основи загальної теорії статистики, а тому знають: великі сукупності величин, до яких належать і пенсії, розподіляються згідно з функцією нормального розподілу.
Її крайні значення коливаються у діапазоні від 1 до 4, а в максимумі - від 1 до 6. Саме у цьому діапазоні мають нараховуватися пенсії, незалежно від відмінності посад, розміру зарплат у попередні роки, наявності державних нагород. За таким принципом нараховуються пенсії у розвинених країнах.
Однак у політичної "еліти" України ще з радянських часів інша логіка. Вони давно прийняли таємні закони "для своїх" - незалежно від партійного кольору. За ними, пенсії для "обраних" перевищували мінімальні в десятки разів, доходячи до 40-50 тисяч гривень на місяць. І так було доти, доки не вибухнула світова криза.
Аби виправити становище Пенсійного фонду та уникнути соціальних потрясінь, необхідна найжорстокіша економія коштів фонду. Здавалося б, у таких умовах треба перейти до наукових основ формування розміру пенсій та жорсткого обмеження їх максимального розміру.
Проте уже через тиждень з'ясовується, що обмеження пенсій стосується тільки нових пенсіонерів - відносно старих закон не має зворотної сили.
З теоретичної точки зору, це правильно, а з практичної? Річ у тім, що у найближчі роки на пенсію вийде в десятки разів менше людей порівняно з теперішньою кількістю пенсіонерів. Тому вся затія з обмеженням пенсій - це пшик.
Тут теж є вихід з положення, але, схоже, Тігіпку він не потрібен, оскільки будуть зачеплені інтереси впливових пенсіонерів. А це може зіграти свою роль на майбутніх парламентських виборах, на яких він збирається сформувати фракцію.
Різниця у максимальному розмірі пенсій "за наукою" і "за Тігіпком", включаючи категорії пенсіонерів, на яких передбачається поширити обмеження пенсій, становить багато мільярдів гривень. Для нинішнього стану Пенсійного фонду і розміру бюджетного дефіциту це дуже великі гроші.
Черговим прорахунком було висловлювання Тігіпка про те, що проблему вартості блакитного палива для населення можна вирішити шляхом двократного підвищення цін для багатих споживачів і збереження рівня розцінок для усіх інших.
Для довідки: багатих споживачів в Україні лише 2% населення, тому підвищення для них тарифів не вирішить проблеми. Арифметичні підрахунки показують, що вартість газу для багатих людей повинна була б збільшитися у 49 разів.
Однак тоді використовувати для опалення газ буде просто невигідно, і багаті перейдуть на електричні котли. У перспективі це реальний, хоча і дорожчий, шлях вирішення проблеми опалення. Раніше чи пізніше ним все одно доведеться скористатися з урахуванням розвитку атомної електроенергетики.
Утім, це буде згодом, а наразі необхідно розраховувати на реальні джерела тепла і збільшувати тарифи для усіх з одночасною адресною допомогою бідним. Для багатьох можливе зростання цін у півтора-два рази, для бідних - на 10-20%.
Одночасно слід домовитися про зниження на третину вартості російського блакитного палива і налагодити постачання зрідженого газу з Африки . Це реальний шлях вирішення проблеми протягом двох-трьох років.
У таких умовах необхідно було б швидко знайти джерела зростання доходів держбюджету. Для цього під державні гарантії, забезпечені частиною державної землі, можна було б випустити облігації з річною прибутковістю 20%.
Такі облігації швидко викупили б любителі "прихватизації" землі, і бюджет отримав би десятки мільярдів гривень. Через рік ці папери можна викупити за рахунок зростаючих обсягів валюти в НБУ, які, по суті, є "повітряною бульбашкою" не забезпеченої товаром валюти.
Сукупність допущених віце-прем'єром помилок викликає сумніви у його здатності вирішувати найскладніші проблеми української економіки.
Зрозуміло, що поява Тігіпка в уряді розрахована не стільки на його знання економіки, скільки на лояльність до Партії регіонів після виборів. Але ж, крім нього, в апараті Кабміну працюють сотні економістів! Невже серед них немає людей, які змогли б вкласти у вуста політика правильні слова? Бояться втратити посади?
І ще одне. Днями Микола Азаров повідомив, що максимальний розмір пенсії становитиме 10 тисяч гривень, тобто 12 розмірів мінімальних пенсій. Цим він підтвердив висловлену автором думку, що це питання залежить від позиції впливових пенсіонерів. У даному випадку - пенсіонера і прем'єра Азарова.
Це зайвий раз свідчить про те, що доктор геолого-мінералогічних наук Азаров думає, перш за все, про своє шкурні інтереси, а не про країну. У цьому випадку з великою часткою впевненості можна припустити, що наступним його кроком буде примус НБУ до емісії гривні та інфляції.
Таким чином виплати пенсії Азарову та його колегам будуть перекладені на плечі простих пенсіонерів. Хоча автор не є прихильником БЮТ, він підтримує те, що ця фракція назвала подібну політику "азаровщиною", а зрозуміліше - шкурництвом.