Робітники з програмним управлінням
Економічна криза позбавила українські підприємства колишніх обсягів виробництва, а багатьох людей - роботи. Бізнес визнає: навіть після виходу з кризи кількість робітників у певних сферах уже не буде такою, як раніше. Ринок праці змінився, і цей процес триватиме.
У той же час, людей необхідно забезпечувати роботою. У цьому зацікавлена як держава, якій потрібні фінансові надходження, так і бізнес, якому потрібні платоспроможні покупці.
Цей тягар лягає не лише на плечі держави. Відповідальність за долю своїх колишніх співробітників повинні нести і підприємства. Йдеться про так звану соціальну корпоративну відповідальність.
Якщо компанія, закриваючись, разом з муніципалітетом займається перекваліфікацією співробітників, це приклад соціальної відповідальності.
"Наш бізнес не вирізнявся соціальною відповідальністю і до кризи. Виплачуючи зарплату "у конвертах", роботодавець позбавляє працівника пенсії. Це робиться заради мінімізації податків. Чи буде такий роботодавець дбати про працівників під час кризи?" - питає директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький.
Порушення трудового законодавства фіксуються державними органами доволі часто. Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Державної служби зайнятості протягом 2009 року застосували понад 600 штрафних санкцій на суму понад 13 мільйонів гривень.
За зверненнями Федерації профспілок України після перевірок процедури оплати праці прокурори порушили більше 2 тисяч кримінальних справ. До відповідальності притягнули 9,1 тисячі посадовців. У результаті працівникам виплатили понад 1,3 мільярда гривень заборгованості із зарплати.
"Великі компанії з існуючою профспілкою більш-менш дотримуються трудового законодавства. А от для малого та середнього бізнесу характерні нерозвинений соціальний діалог і небажання керівників його розвивати", - вважає виконавчий директор Центру розвитку корпоративної відповідальності Марина Саприкіна.
За її словами, щільність профспілок на малих та середніх підприємствах в Україні складає лише близько 20%: від 28,6% на промислових підприємствах до 8,7% у торгівлі, від 27,6% на середніх підприємствах до 12,5% у малих фірмах, від 28,6% у центрі і на півночі України до 10% - на заході.
Утім, позитивні тенденції на ринку праці таки є. За даними експертів, сьогодні подекуди встановлюються нові взаємини між компанією і працівниками, за яких персонал отримує можливість зростати і виявляє прихильність до компанії.
"Криза навчила співробітників вимагати від роботодавців дотримання трудового законодавства, підписання договору про працевлаштування. З'явилося розуміння, що у таких випадках незахищеними стають саме вони", - каже Саприкіна.
Щоб не звільняти працівників, харківський завод "Маяк", у зв'язку з відкриттям нової лінії виробництва, за допомогою Державної служби зайнятості підвищив кваліфікацію 24 своїх працівників за професією "оператор верстатів з програмним керуванням". Сьогодні, каже Галицький, ці люди працюють.
Фірми виявляють активність: проводять тренінги, створюють корпоративні університети. Іноді вони йдуть далі і намагаються навчати не лише своїх співробітників, а й студентів, готуючи їх до майбутньої бізнес-кар'єри.
В Україні соціальна відповідальність бізнесу - це також компроміс між бажанням зекономити і подбати про власну репутацію. Наприклад, те, що майже 9 тисяч працівників металургійного комбінату "Міттал Стіл Кривий Ріг" звільнилися у рамках програми добровільного звільнення, є певним компромісом.
З одного боку, чималі компенсаційні виплати працівникам - близько 50 тисяч гривень - позитивна річ. За задумом менеджменту підприємства, це можливість зайнятися власним дрібним бізнесом.
З іншого боку, таке рішення було викликане бажанням позбутися зайвої кількості працівників без порушення законодавства. За умовами договору купівлі-продажу підприємства, скорочення персоналу обмежувалося.
Схоже, бізнес не проти урегулювати питання соціальної відповідальності. Так, після слухання на урядовому комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва була створена консультативна рада з розробки Національної концепції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні.
На думку голови правління Мережі розвитку європейського права Олександра Віннікова, перегляд законодавчого підґрунтя "як ніколи на часі". Він радить власникам бізнесу приставати до міжнародних стандартів або ж розробляти свої.