США: нове десятиліття росту?
Хоча не зовсім зрозуміло, наскільки сильною буде економіка США у 2010 році, важливо заглянути вперед і уявити, як вона функціонуватиме у новому десятилітті.
Зростання ВВП у наступні десять років стане свідченням позитивного ефекту можливого виходу з нинішньої глибоко спаду, у поєднанні з незвичним зростанням потенційного обсягу виробництва економіки при повній зайнятості.
Облік усіх ключових компонентів дозволяє робити висновок, що щорічне економічне зростання у цьому десятилітті, можливо, складатиме 1,9% - приблизно стільки ж, скільки у попередні десять років.
Щоб зрозуміти причину цього, потрібно почати з циклічного оздоровлення. Можна зробити оптимістичне, але правдоподібне припущення, що економіка за десять років повністю оздоровиться, при цьому рівень безробіття знизиться з 10% до 5%.
Повернення до повної зайнятості знизить і кількість людей, які не зуміли знайти роботу за фахом, перестали її шукати, і тому їх не враховують як безробітних.
Це циклічне поліпшення зайнятості призведе до підвищення ВВП на 13% протягом наступного десятиліття або в середньому на 1,2% на рік. Це значно відрізняється від минулого десятиліття, коли безробіття зросло з 4% до 10%, а частка робочої сили впала з 67% до 65%, зменшуючи ВВП приблизно на 1,6% на рік.
Повне зростання ВВП буде поєднувати циклічне підвищення на 1,2% та збільшення потенційного ВВП з урахуванням повної зайнятості. Збільшення потенційного ВВП буде відображати структурне зростання робочої сили, розширення основного капіталу та поліпшення багатофакторної продуктивності.
Хоча існує деяка невизначеність з приводу цих компонентів зростання, їх результативність, ймовірно, буде такою ж високою, якою вона була і досі.
Повільніше зростання населення і демографічно обґрунтоване падіння рівня економічної активності знизить підвищення зайнятості населення.
Справді, міністерство праці США передбачило, що кількість робочої сили збільшиться у 2008-2018 роках лише на 8%, проти збільшення на 12% у попередні десять років. Це зростання підвищить потенційний ВВП тільки на 0,5% на рік.
Хоча на зростання капіталу благотворно вплине вищий рівень заощаджень сімей, це збільшення буде нейтралізоване активнішим "проїданням" коштів урядом, тому що бюджетний дефіцит залишається високим. Небажання іноземних інвесторів тримати доларові активи знизить приплив капіталу з іншого світу.
Нарешті, динаміка потенційного ВВП залежатиме від швидкості зміни багатофакторної продуктивності - тобто зміни обсягу виробництва.
Багатофакторна продуктивність США зростала із стабільним річним показником 0,75% з 1985 року по 2000 рік, а потім підскочила до 1,4% на рік у 2001-2008 роках. Неможливо дізнатися, чи буде швидкість зростання багатофакторної продуктивності незмінною чи повернеться до попереднього рівня.
Припущення, що збільшення робочої сили буде меншим, ніж в останнє десятиліття, і що не буде зростання продуктивності завдяки накопиченню капіталу, а також зниження зростання багатофакторної продуктивності до величини 1980-1990-х років має на увазі, що щорічне зростання потенційного ВВП складе 1,4%.
Поєднання цих консервативних припущень з ефектом циклічного підвищення - приблизно 1,2% щорічного зростання реального ВВП - сприяло б реальному підйому ВВП із середнім річним показником 2,6%, що було б значно вище, ніж рівень 1,9% протягом десятиліття, що закінчилося у 2009 році.
Але не вся додаткова продукція, вироблена у наступні десять років, залишиться у США. Якщо зовнішньоторговельний дефіцит впаде на 3% ВВП за наступні десять років, очікуване зростання експорту та зниження імпорту будуть скорочувати обсяг продукції, призначеної для споживання у США, і інвестиції на 0,3% на рік.
Ефект зниження курсу долара у наступному десятилітті міг би бути також дуже важливим. Якщо реальна вартість долара впаде на 25%, і це повною мірою позначиться на імпортних цінах, то більш дорогий імпорт, ймовірно, знизить зростання реальних доходів США приблизно на 0,4% на рік.
Ці два фактори зберегли б чистий річний приріст обсягу товарів і послуг, доступних для споживання та інвестицій у США - як вироблених вдома, так і імпортованих, - на рівні лише 1,9%, рівні, що не змінився порівняно з минулим десятиліттям.
Протягом цих років збільшення обсягу чистого імпорту збалансувало ефект, отриманий від падіння курсу долара, залишивши загальну вартість імпорту незмінною. У результаті, зростання реальної вартості товарів та послуг, доступних для споживання та інвестицій у США, було таким же, як і зростання ВВП.
Звичайно, існує серйозний побічний ризик такого передбачення, особливо якщо бюджетний дефіцит залишиться високим або несприятлива податкова політика буде сприяти зниженню зростання продуктивності.
Уряд повинен розглядати такі слабкі прогнози на майбутнє десятиліття як попередження і як привід для здійснення політики зниження бюджетного дефіциту та посилення стимулів, спрямованих на збільшення економічного зростання.
Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік.
Переклад з англійської - Тетяна Грибова