Скований Обама

Скований Обама

Схоже, президент не може вибратися з фінансового глухого кута. Щоб виграти вибори, він пообіцяв не підвищувати податки. Зараз ця обіцянка блокує реформи.
Понеділок, 23 листопада 2009, 11:32
Джеффрі Сакс - професор економіки, директор Інституту Землі у Колумбійському університеті.

Міжнародним спостерігачам у Сполучених Штатах складно усвідомити політичний параліч, що охопив країну. Він загрожує здатності Америки вирішити свої внутрішні та міжнародні проблеми. Криза управління у США є найбільшою у сучасній історії, і вона може поглибитися.

Труднощі, з якими стикається Барак Обама при здійсненні програм з охорони здоров'я, боротьби із зміною клімату або фінансової реформи, досить складно зрозуміти на перший погляд. Зрештою, сам він популярний, а його Демократична партія має більшість в обох палатах конгресу.

Тим не менш, програма президента "забуксувала", а ідеологічні розбіжності у країні стають дедалі глибшими.

Серед демократів рейтинг схвалення дій Обами на початку листопада був на рівні 84%, серед республіканців - лише 18%. 58% демократів вважали, що країна рухається у правильному напрямку, при цьому таку точку зору поділяли лише 9% республіканців.

Реклама:

Однак лише 18% демократів підтримали відправку додаткових сил чисельністю 40 тисяч осіб в Афганістан. Серед республіканців таких було 57%. Більше того, 60% демократів схвалили скорочення чисельності військ в Афганістані, на відміну від 26% республіканців. Позиції незалежних конгресменів розділилися рівномірно.

Частково ці великі розбіжності пояснюються тим, що Америка є вкрай поляризованим суспільством. Політичні розходження виявляються між багатими і бідними, між етнічними та релігійними групами.

Схоже, урядова діяльність перетворилася у боротьбу "з нульовим результатом" між різними суспільними групами та політиками.

Більш того, вийшов з ладу сам політичний процес. Сенат працює за неофіційним правилом, що супротивники захочуть загубити законопроект через "обструкцію" - процесуальну спробу перешкодити винесенню пропозиції на голосування.

Щоб подолати обструкцію, прихильникам законопроекту необхідно заручитися підтримкою 60 із 100 голосів, а не просто більшістю. Як з'ясувалося, це неможливо у випадку деяких спірних пропозицій, на зразок зобов'язання щодо скорочення викидів вуглецю - навіть у тих випадках, коли законопроект підтримує більшість голосів.

Настільки глибока криза - результат ролі великих грошей у політиці. Залаштункове лобіювання з боку потужних корпорацій сьогодні домінує над переговорами про вироблення політичних рішень. Участь громадськості у них виключається.

Найбільші гравці, включаючи Уолл-стріт, автомобільні компанії, індустрію охорони здоров'я, військову промисловість і сектор нерухомості, у минулому десятилітті завдали великої шкоди США і всій світовій економіці.

Багато спостерігачів розцінюють процес лобіювання як своєрідну легалізовану корупцію, де величезні суми грошей переходять з одних рук в інші, часто у формі фінансування кампаній взамін на просування і голосування за певні законопроекти.

Нарешті, політичний параліч навколо американського федерального бюджету може ще більше поглибити кризу управління у США. Громадськість сильно заперечує проти підвищення податків, тим не менше, існуюча ставка оподаткування - 18% від національного доходу - є недостатньою для оплати основних функцій уряду.

У результаті американський уряд виявився нездатним забезпечити надання адекватних суспільних послуг: сучасної інфраструктури - швидкісних залізниць, поліпшеної переробки відходів та широкосмугових мереж, а також поновлюваних джерел енергії, пристойних шкіл та лікарень для незаможних.

Сильний опір підвищенню податків та зростаюча кількість термінових потреб призвели до хронічних недоробок з боку американського уряду і небезпечного рівня урядового боргу та бюджетного дефіциту. У 2009 році дефіцит бюджету досяг рекордних 10% ВНП, це набагато більше, ніж в інших розвинутих країнах.

Схоже, Обама не може вибратися з цього фінансового глухого кута. Щоб виграти вибори у 2008 році, він пообіцяв не підвищувати податки для громадян з доходом менше 250 тисяч доларів на рік. Ця обіцянка, а також ставлення громадськості, яке змусило Обаму дати її, блокують впровадження розумних політичних заходів.

Існують невеликі "зайві витрати", які можна скоротити. Вищі податки на багатих не вирішують проблеми дефіциту. Фактично, Америці потрібний податок на додану вартість, який широко використовується в Європі, проте Обама особисто виключив можливість його запровадження під час своєї виборчої кампанії.

У найближчі роки ці паралізуючі фактори можуть підсилитися. Дефіцит бюджету здатний загальмувати будь-які важливі дії у ключових областях. Розбіжності з приводу війни в Іраку та Афганістані можуть і далі блокувати виведення військ.

Прагнення республіканців завдати поразки демократам спроможне змусити їх блокувати голосування і уповільнювати законодавчі реформи.

Великі досягнення вимагають масштабної зміни курсу. США повинні залишити Ірак і Афганістан. Це дозволить заощадити 150 мільярдів доларів на рік і послабити напружені відносини, викликані військовою присутністю.

Уряд має підвищити податки, щоб отримати кошти для нових ініціатив, особливо у секторах стійкої енергетики, зміни клімату, освіти та допомоги бідним.

Щоб уникнути подальшої поляризації та паралічу американської політичної системи, Обама повинен пояснити громадянам невідкладність і необхідність обіцяних ним змін. Тільки так можна відновити ефективне управління.

Авторське право: Project Syndicate, 2009 рік.

Переклад з англійської - Ірина Сащенкова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: