Публікації на будівельну тематику, які з'являються у пресі протягом останніх місяців, здебільшого присвячені кризі у цій галузі. Скорочення обсягів будівництва, заморожені проекти, зупинка житлового кредитування, тисячі безробітних - далеко не всі негаразди, які відчувають на собі як будівельники, так і покупці нерухомості.

В окремих статтях зустрічаємо пропозиції щодо виведення будівництва з кризи. Більшість з них заслуговують на увагу. Але, на жаль, їх автори часто забувають про один суттєвий момент: жодні окремі кроки ситуації не змінять, адже будівництво - галузь, яка потребує комплексних рішень та системних змін.

Чому зупинилося житлове будівництво? Кредитний бум 2007-2008 років спричинив невиправдано стрімкий підйом сектора. Більшість компаній-забудовників взяли орієнтир на дороге житло, почавши зводити навіть не окремі будинки, а цілі нові мікрорайони. Чому ці проекти продовжували запускатися навіть на початку кризи?

Причина цього - системні помилки на державному рівні. Вони існували давно, але тільки тепер показали, до яких наслідків можуть призвести. Насправді кожен об'єкт, що зводився, заморожується щонайменше на три роки.

Спочатку будівельна компанія витрачає час і гроші на придбання чи оренду земельної ділянки. Далі протягом двох-трьох років забудовник безперервно займається процедурою отримання усіх необхідних дозволів.

За цей час він обходить кабінети 20-25 структурних підрозділів обласних, міських та районних правоохоронних і контролюючих органів та органів влади. При цьому на більшості етапів цієї бюрократичної системи він дає хабарі.

Ще один суттєвий момент, який вирішується до початку будівництва, - виконання технічних вимог. Себто компанія за свої кошти або кошти інвесторів підводить до будівельного майданчика усі необхідні комунікації: газ, воду, електроенергію.

Згодом уся система безкоштовно передається комунальникам, зазвичай приватним структурам, які надалі будуть отримувати платню від мешканців.

Інакше кажучи, система побудована так, що, вклавши кошти, пройшовши весь шлях отримання дозволів, маючи при цьому жорсткі часові рамки початку та завершення проекту, компанії змушені будувати у несприятливих умовах.

Тимчасом для завершення робіт на заморожених об'єктах треба не так вже й багато коштів. Багато колег-будівельників кажуть, що могли б добудувати будинки, якби продали решту квартир.

Сьогодні це більш ніж реально, адже ціни на квартири зменшилися удвічі, так само подешевшала вартість будівництва. От лише для появи нових покупців необхідні житлові кредити, а з цим у вітчизняних банків поки що все не гаразд.

На це впливають кілька факторів. Наприклад, фізична неспроможність багатьох клієнтів, які нещодавно брали кредити на квартири у валюті, віддати суму боргу.

Відсутність будь-яких розумних обмежень валютного кредитування призвело до критичної ситуації. Отримуючи зарплату у гривні, з настанням кризи тисячі українців змушені віддавати не 50, а 100 відсотків своїх доходів.

Продавати придбані квартири невигідно, адже ціна на них сильно знизилася. З цієї ж причини не хочуть забирати житло для покриття боргу й банки.

Утворилося замкнуте коло, розірвати яке можна лише на державному рівні. Наприклад, перевівши усі валютні кредити громадян за одним фіксованим курсом у гривню та розподіливши втрати між банками, громадянами і держбюджетом.

З тими, хто знає ефективніші методи, сперечатися зайве. Але і вони погодяться: нині потрібне хоч якесь рішення держави, окрім ховання голови в пісок.

Інший бік проблеми кредитування - необхідність створення робочих місць: треба, щоб було кому ці позики давати. Очевидно, що одним з найперспективніших кроків у цьому напрямку була б активна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу. Але й тут на перешкоді стоять серйозні системні проблеми.

Найчастіше необхідне обладнання для виробництва треба закуповувати за кордоном, але кредит на це, за існуючими правилами, можна взяти тільки у гривні.

Враховуючи, що НБУ рефінансує банки лише на рік щонайменше під 16,5%, підприємець може розраховувати на термін кредиту 11 місяців та ставку 25%. Крім того, отримавши обладнання, бізнесмен має сплатити ПДВ та ввізне мито.

Доки обладнання виготовляється, транспортується, встановлюється та налаштовується, проходить щонайменше півроку. Ще місяць-два необхідно для отримання першого прибутку. А вже через три місяці банк вимагатиме повернення усього боргу. Зрозуміло, що за таких умов жоден бізнес розвиватися не може.

Існує ще один перевірений інструмент боротьби з безробіттям. Автори багатьох матеріалів про будівельну галузь наполягають на важливості відродження житлового будівництва. Тимчасом існують набагато потужніші можливості.

Якщо взяти використання металоконструкцій, житлове будівництво споживає 12% з них. Тобто лише будівництвом нових квартир металургію не підняти. Країні потрібні глобальні інфраструктурні проекти, які дали б серйозний поштовх сумісним галузям, а отже, створили робочі місця та пожвавили економіку.

Щоб вирішити більшість системних проблем - від кредитів фізичних осіб, програм підтримки малого бізнесу до запуску загальнодержавних будівельних проектів, - необхідні кошти. Їх поява неминуче пов'язана із збільшенням дефіциту бюджету.

Але ж і дефіцит може бути різним - постійним або тимчасовим. Якщо вкласти кошти зараз, почнеться перевантаження економіки, а значить, з'явиться можливість вийти з кризи.

Окреслені питання - лише частина проблем будівельної галузі. Однак за нинішньої політичної системи сподіватися на їх вирішення не доводиться.