Фінансова криза стала часом глибоких роздумів, бо вона поставила під сумнів багато існуючих ідей. Якщо наука спроможна передбачати майбутнє, то чому ж економісти не побачили наступу кризи? Це питання викликає неабияку стурбованість.

Насправді існує набагато більше економічних ідей, ніж здається. Нобелівськими лауреатами з економіки 2009 року стали двоє вчених, робота яких протягом життя була присвячена дослідженню альтернативних підходів.

Чимало ідей доводять, що ринки не обов'язково є ефективними або стабільними, а економіку і наше суспільство не можна досить добре описати стандартними моделями конкурентної рівноваги, які використовують більшість економістів.

Наприклад, поведінкова економіка підкреслює, що учасники ринку часто діють нераціонально. Більш того, за відсутності повної інформації навіть конкурентні ринки майже ніколи не бувають ефективними.

Численні дослідження показали: навіть використання моделей так званих раціональних очікувань не гарантує ринкам стабільності - цінові бульбашки все одно виникають. Криза довела, що інвестори далекі від раціональності, але недоліки ланцюжка міркувань про раціональні очікування були розкриті ще задовго до кризи.

Криза не лише активізувала роздуми про необхідність регулювання, вона також дала поштовх дослідженням альтернативних напрямків. Очевидно, вони допоможуть краще зрозуміти функціонування складної економічної системи і, можливо, сформувати політику, здатну запобігти повторенню недавньої катастрофи.

На щастя, поки деякі економісти проштовхували ідею саморегулювання та ефективних ринків з повною зайнятістю, їхні колеги досліджували інші підходи.

Мова йде про моделі, засновані на діючій силі, яка підкреслює різноманітність умов, мережні моделі, що концентрують увагу на складних взаєминах між фірмами, свіжий погляд на покинуту роботу Хаймана Мінські з фінансових криз, а також інноваційні моделі, які намагаються пояснити динаміку зростання.

Більшість захоплюючих робіт розширюють межі економіки. Їх авторами є психологи, науковці та соціологи. Також потрібно взяти усе найкраще з економічної історії.

Незважаючи на всі фанфари, які супроводжують фінансову інновацію, ця криза дуже схожа на попередні економічні катаклізми. Виняток лише у тому, що складність нових фінансових продуктів зменшила прозорість, посилюючи страхи з приводу глибини можливих ускладнень за відсутності масштабних державних рятівних заходів.

Ідеї мають таке ж, а може навіть більше значення, ніж власна вигода. Регулятори і чиновники мали політичний інтерес - особливі групи на фінансових ринках отримали величезну вигоду від неприборканого дерегулювання і нездатності адаптувати систему регулювання до нових продуктів.

Однак регулятори і політики також постраждали від інтелектуального полону. Їм потрібен більш великий і стійкий перелік ідей для осмислення.

З цієї причини недавня заява Джорджа Сороса про створення добре фінансованої Ініціативи з нового економічного мислення - INET - викликала такий інтерес. Гранти на дослідження, симпозіуми, конференції і новий журнал - усе це допоможе підтримати нові ідеї і зусилля із співпраці.

INET надали повну свободу - і стосовно змісту, і щодо стратегії, тож є надія, що цей проект отримає подальшу підтримку з інших джерел. Єдине зобов'язання - "нове економічне мислення" у найширшому сенсі.

Недавно Сорос зібрав групу світил економіки з усього спектру даної сфери - від теорії до політики, від лівого ухилу до правого, від молодих до літніх, від істеблішменту до контр-істеблішменту, щоб обговорити перспективи такої ініціативи.

За останні тридцять років одним із наукових напрямків у сфері економіки було будівництво моделей, які припускали, що ринки працюють ідеально. Це припущення затьмарили дослідження, які пояснили, чому ринки часто працюють недосконало.

Нові ідеї показують, що ринок не є ідеальним. У світі людських хиб та нерозуміння складності економіки INET обіцяє плекати альтернативні думки. Отже, недосконалість ринку, що так дорого обходиться світу, можна буде виправити.

Авторське право: Project Syndicate, 2009.

Переклад з англійської Тетяни Грибової