Державна власність як панацея

Державна власність як панацея

Уряд повинен створювати державні корпорації, як це роблять у Китаї чи Росії, та ефективно управляти своєю власністю, а не продавати стратегічні об'єкти транснаціональним компаніям.
Вівторок, 1 вересня 2009, 10:08
Володимир Шемаєв, аспірант

Україна може втратити одне із стратегічних підприємств - Одеський припортовий завод, 99,567% якого Фонд держмайна виставив на продаж.

Слід зазначити, що це прибуткове підприємство є вагомим гравцем на світовому ринку аміаку. Його продаж змінить глобальну кон'юнктуру, а натомість Україна отримає одноразовий платіж.

За інформацією ФДМ, вже 12 компаній, більшість з яких іноземні, подали заявки на участь у конкурсі з приватизації підприємства. Завдання у Кабміну перед виборами одне - залатати дірки у бюджеті і назбирати грошей на передвиборну кампанію.

Україна вже сьогодні страждає від монопольного положення транснаціональних корпорацій у деяких галузях економіки.

Реклама:

Так, 85% нафтопереробки контролюють російські компанії, на 70% підвладна іноземному впливу суднобудівна галузь. А мобільний зв'язок повністю належить норвезьким і російським фірмам.

У кольоровій металургії три найбільші об'єкти - "Алюміній України", Миколаївський глиноземний завод і ЗАЛК - контролюються з-за кордону. У банківському секторі не припиняються поглинання з боку іноземних фінансових установ.

Все це може призвести до усунення держави від активних економічних процесів як усередині країни, так і за її межами. Це загрожує економічній безпеці.

У приватизаційних умовах ОПЗ свідомо не прописана заборона на створення спільного підприємства на базі заводу, а відсутність такого пункту дозволяє безкарно вивести його цінні активи, наприклад, комплекс перевантаження аміаку.

СБУ та прокуратура повинні встановити нагляд за майбутніми угодами, адже є загроза, що при продажі "Укртелекому", "Турбоатома" та Одеського припортового заводу можуть застосовуватися непрозорі корупційні схеми.

Уряд повинен створювати державні корпорації, як це роблять у Китаї чи Росії, та ефективно управляти своєю власністю, а не продавати стратегічні об'єкти транснаціональним компаніям.

Ефективно працюючі підприємства слід залишати у державній власності. Або ж уряд повинен володіти контрольними пакетами ключових компаній. Отриманий прибуток варто спрямовувати на інноваційний розвиток пріоритетних галузей економіки.

Економічній безпеці України сьогодні загрожують наступні чинники.

1. Невиконання умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій у частині інвестиційних зобов'язань - "Російський алюміній", Mittal Steel.

2. Доведення іноземними власниками до банкрутства, блокування діяльності чи стагнації виробництва вітчизняного підприємства як потенційного конкурента іноземним компаніям - Одеський НПЗ, ЛАЗ, Чорноморський суднобудівний завод.

3. Захоплення найперспективніших сегментів промисловості для переведення отриманого ноу-хау за кордон - Дніпропетровський комбайновий завод.

Подібне може чекати і Одеський припортовий.

Без державних компаній Україна ніколи не займе гідне місце на світовому ринку, буде залежною від іноземних ТНК на внутрішньому ринку і залишиться сировинним придатком розвинених країн.

За таких умов головне завдання держави - створення міцного каркасу економіки у вигляді великих інноваційних конкурентоспроможних корпорацій, здатних до інтеграції у світову економічну систему на рівноправних засадах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: