Якби не було кризи, її варто було б вигадати. Такої активності, яку демонструє уряд, закидаючи парламент антикризовими законопроектами, новітня історія не пам'ятає.

Верховна Рада теж має бути вдячна Юлії Тимошенко - вона то ухвалює її законопроекти, то скасовує, наприклад, про транспортний збір. І що показово - 99% ініціатив мають назву "Про внесення змін...".

Не за горами, схоже, чергові трансформації. Нові шедеври уряду в кулуарах вже називають "Антикризовим пакетом-2".

Невідомо, чи то "успіхи" української делегації в Європі щодо модернізації ГТС, чи привид банкрутства "Нафтогазу" спонукали уряд внести до парламенту законопроект про зміни до держбюджету на 2009 рік.

Доходи фінансового плану країни пропонується збільшити з 238,9 до 245,6 мільярда гривень. Окрім узаконення продажу "фірташівського" газу та "видоювання" Нацбанку, додатково отримані кошти уряд хоче спрямувати на придбання у вітчизняних виробників дизельного палива і мінеральних добрив для селянам.

Тут варто зробити акцент на словах "вітчизняних" і "мінеральних добрив". Що це, як не черговий приклад лобіювання від Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського, які вже нещодавно "протягли" класичний лобістський закон "Про заходи державної підтримки та стимулювання розвитку виробництва мінеральних добрив в Україні"?

Ще одна стаття бюджетних витрат - фінансування введення в експлуатацію нових нафтових родовищ. З першого погляду, можна порадіти за уряд, який нарешті перейнявся проблемами енергетичної безпеки.

Втім, залишається питання: а чи не будуть створені за рахунок держави родовища через деякий час приватизовані? І тоді замість низьких цін за газ для населення країна отримає низькі рентні надходження до державного бюджету.

Гра з акцизами

Невідомо, як змінюються уявлення уряду щодо питання акцизів і від яких факторів вони залежать.

Тільки-но "Економічна правда" написала про акцизи на скраплений газ, як до Верховної Ради надійшла чергова версія законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору".

Отож, найсвіжіші новини з акцизного фронту.

Про скраплений газ з акцизом 80 євро за 1000 кг - жодного слова. Але розслаблятись не варто - хтозна, які ще сюрпризи готує уряд. Є передчуття, що і цей закон не останній.

Ризики для імпортерів ростуть

Не все гаразд і з митом на імпорт. На минулому тижні уряд скасував 13-відсоткову надбавку на товари некритичного імпорту, зберігши її для авто і холодильників.

Схоже, Валентин Ландик, Таріел Васадзе і Петро Порошенко - не гірші лобісти, ніж Фірташ і Коломойський. І хоча імпортери підбадьорились, підстав для їх оптимізму мало.

Як свідчить поданий урядом законопроект "Про внесення змін до деяких законопроектів України щодо регулювання стану платіжного балансу", Кабмін не відмовився від введення нових зборів на імпорт, а лише відстрочив цей крок, прописавши процедуру і законодавче підґрунтя.

У пояснювальній записці так і написано: головна мета проекту закону полягає у необхідності створення законодавчої бази для тимчасового запровадження додаткового імпортного збору у разі погіршення стану платіжного балансу України та загрози значного скорочення золотовалютних резервів держави.

Проектом закону передбачається, що додатковий імпортний збір запроваджується Кабміном за погодженням з НБУ на строк, необхідний для врівноваження платіжного балансу. Цей термін не може перевищувати дванадцяти календарних місяців.

Надходження від сплати додаткового імпортного збору, який справляється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом Національного банку на день сплати, спрямовуються у повному обсязі до Стабілізаційного фонду.

Оскільки джерел поповнення Стабілізаційного фонду не так багато, немає сумніву, що податки на імпорт повернуться впродовж місяця-двох. Це неодмінно призведе до закриття у відповідь ринків інших країн, конфлікту із СОТ та розкручення інфляції в Україні.

Може, для абстрактної держави імпортний холодильник - не критичний імпорт, а для простого українця це товар першої необхідності. Обираючи його, 95% наших громадян, за свідченням представників торгівельних мереж, навіть не дивляться в бік виробів з маркою "Норд".

Пенсійний удар по підприємцях

В антикризовому пакеті знайшлось місце і для Пенсійного фонду. Законопроект №3521 вже встиг тричі змінити свою редакцію і став черговим доказом непередбачуваності урядової політики.

Закон передбачає можливість збільшення пенсій жінкам шляхом удосконалення механізму розрахунку зарплати. Удосконалили і порядок обчислення страхового стажу сезонним працівникам.

Але головну увагу привертають новації законопроекту в частині пенсійного забезпечення приватних підприємців.

Відповідно до нього, суму перерахувань приватними підприємцями у Пенсійний фонд пропонується обмежити розміром страхового внеску, розрахованого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці.

У разі ухвалення закону, з квітня підприємці повинні будуть доплачувати до Пенсійного фонду 123,5 гривні на місяць, а з грудня - 138,11 гривні.

Народний депутат від фракції "НУ-НС" Ксенія Ляпіна вважає, що у Пенсійному фонді не все так добре, як про це говорить Тимошенко. За її словами, прем'єр-міністр намагається вирішити проблеми з надходженнями у ПФ за рахунок малого бізнесу.

Ляпіна каже, що внесений урядом законопроект "один в один" відповідає вже відхиленому документу "бютівця" Володимира Бондаренка, зареєстрованому під номером 3556. "Після того, як Верховна Рада відхилила таку ініціативу, її вносить Кабмін", - стверджує депутат.

На жаль, останні законопроекти, написані урядом чи депутатами від БЮТ, які стосуються приватних підприємців, лише погіршують умови їх економічної діяльності і штовхають сектор у "тінь".