На думку багатьох дослідників, поточна економічна та фінансова криза має спільну зі всіма попередніми економічними кризами рису -- перевищення допустимих обсягів запозиченого капіталу.

Відповідно, запропоновано перший крок виходу із кризи, який умовно можна назвати "жити за статками": брати менше у борг, відмовитись від податкового кредитування та обмежити законодавчі можливості штучного банкрутства підприємств (в окремих державах - і фізичних осіб).

Ревізія поточного стану справ підказує також врахувати певні реалії 21-го століття: глобалізація фінансового ринку що, у свою чергу, означає обопільну взаємозалежність розвинених держав і країн "третього світу". Збільшення питомої ваги венчурних компаній, і відповідно, запровадження інноваційних технологій, спрямованих на збереження навколишнього середовища та заощадження енергії.

У сфері людського ресурсу пропонується не економити: активно вкладати в освіту та у створення нових робочих місць. Одним із зобов'язань, взятих на себе президентом США Барком Обамою, наприклад, стало збільшення витрат на соціальні програми до рівня передових країн Європи. Зараз цей показник у США складає 25% ВВП. Їхнім орієнтиром є Німеччина (38%) та Франція (43%).

Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо глобальної фінансової кризи, що прийнята на сесії 29 січня цього року, ще раз засвідчила глибоку стурбованість європейської спільноти щодо наслідків кризи.

На відміну від українських парламентарів, які так і не спромоглися розглянути питання по суті у Верховній Раді України, і навіть не брали участі в обговоренні означеної теми у Страсбурзі, їхні колеги з інших держав намагаються докопатися до причин кризи, збагнути її масштаби і запобігти небажаних наслідків.

Як зазначено у Резолюції, у багатьох країнах очікують "з острахом, що криза буде мати як глобальний характер, так і займе тривалий час". Такий песимістичний прогноз базується не на минущому депресивному настрої доповідача, як це часто буває в українському політикумі, а на результатах економічно-соціальних досліджень та прогнозів.

До прикладу, у Великобританії всіма засобами масової інформації розповсюджується зміст дослідження Національного інституту економічних та соціальних досліджень "Економіка Сполученого Королівства".

Цей документ починається так "Економіка переживає найбільший занепад за останні 60 років. У поточному році споживча активність населення зменшиться на 3,8% у розрахунку на одну сім'ю. Через колапс капіталовкладень у нерухомість та обвал акціонерних компаній у 2008 році, у 2009 році обсяги інвестицій зменшаться на 8,8%".

Дослідження обіцяє "поступове нарощування" ВВП вже починаючи з 2010 року, а купівельна спроможність "у розрахунку на одну сім'ю" почне збільшуватися з 2013 року.

Як бачимо, істинним європейцям -- не до жартів і не внутрішніх чвар в час, коли вони постають перед викликами. Хоча там, в Європі, різними політичними силами вбачаються різні підходи щодо причин кризи. Показовим є зміст Маніфесту "Люди перш за все", який був прийнятий на зібранні Партії Європейських соціалістів 1 грудня 2008 року у Мадриді.

Головну причину кризи європейські соціалісти вбачають у сліпій довірі ринковим відносинам, яку сповідують їхні опоненти -- ліберали та консерватори, що в останні роки утримують владу в багатьох країнах Європи.

У Страсбурзі, незважаючи на широкий спектр представлених у ПАРЕ політичних сил, парламентарі багато в чому дійшли згоди. Що ще раз свідчить про серйозність намірів щодо подолання кризи.

Так, майже всі були одностайні в оцінці діяльності банків і небанківських фінансових установ, які багато в чому сприяли виникненню і розгортанню кризи. Вони штучно і необґрунтовано утримували на доволі низькому рівні процентні ставки і створювали сприятливі умови для фінансових заохочень своїх співробітників, навіть в умовах, коли фінансові інституції несли величезні збитки. Автори Резолюції кваліфікували таку діяльність "жадобою", непрозорістю та низькою ефективністю.

Ще більш були солідарні парламентарі у рекомендаційній частині Резолюції, як результат, вона має соціальну спрямованість. Яка, до речі, стосується і українських урядовців, згідно зобов'язань України при вступі до РЄ.

Перш за все, у якості попередження було проголошено, що заходи по стабілізації фінансового ринку повинні сприяти поновленню фінансової допомоги підприємствам, особливо малим і середнім, підняттю рівня зайнятості, сприянню можливості перекваліфікації для безробітних.

Цікавими рішеннями були й такі, як забезпечення державного впливу на фінансовий ринок, відповідного фінансового контролю щодо податків у офшорних зонах. Звісно, -- в рамках верховенства права, заходів, які б не підірвали підвалини демократії.

Як висновок, що перекликається з названим вище Маніфестом Партії європейських соціалістів, Асамблея наголосила, що країни-члени Ради Європи повинні інвестувати в людей, бо саме "людський ресурс є ключовим фактором для економічної, соціальної і демографічної стабільності".