Пинзеник та Данилишин не справляються

Сьогодні дуже часто можна почути різні коментарі та заяви певних представників виконавчої владі щодо дій у кризовій ситуації. Як правило, ці повідомлення носять фрагментарний, різноплановий, часто суперечливий характер.

Такі інформаційні посили свідчать про те, що в уряду, а особливо в його економічного блоку, немає як цілеспрямованої інформаційної політики, направленої на стабілізацію національної економіки, так і системної програми виходу з кризи, не кажучи вже про плани проведення структурних економічних реформ.

Вважаю, що в такий складний період ми повинні отримати від міністерства фінансів і міністерства економіки ряд чітких управлінських рішень.

По-перше, ці рішення повинні бути спрямовані на поліпшення податкової політики і застосування нових ефективних фіскальних інструментів, що підвищують інвестиційну привабливість вітчизняного ринку.

По-друге, ми повинні побачити дії щодо зміцнення бюджетної дисципліни і створення сприятливих умов для галузей, які можуть виступити локомотивом для всієї національної економіки.

Натомість, міністр фінансів своїми коментарями і заявами регулярно втручається в дії Національного банку, дестабілізуючи і так складну ситуацію на банківському ринку. Особливо це стосується його заяв про те, за яким курсом банки мають погашати валютні кредити. Такі пропозиції члена уряду не тільки епатажно-популістські, але й шкідливі.

Створюючи подібну ілюзорну надію для позичальників, пан Пинзеник нічого не досягне, окрім як формування стійкого негативного ставлення населення до української банківської системи. А через це українці виводитимуть свої гроші до тіньового сектору економіки, що значно погіршить ситуацію в області залучення коштів у промисловість і сільське господарство.

У той же час, заява міністра фінансів про те, що банки повинні самостійно домовлятися з клієнтами, за яким курсом долара вони розраховуватимуть валютні кредити, свідчить про його рівень професіоналізму.

Виходячи з діючого закону "Про оподаткування прибутку підприємства", юридичні особи, у тому числі й комерційні банки, зобов'язані при наданні своїх послуг керуватися поточним рівнем звичайної ціни, яка є загальним індикатором вартості послуги на ринку.

Якщо, згідно з рекомендацією Пинзеника, банки самостійно з кожним клієнтом встановлюватимуть особливий курс долара при розрахунку за валютні кредити, то ДПА на законних правах нараховуватиме банкам суму "недоотриманого прибутку" і стягуватиме її до бюджету зі всіма штрафними санкціями. Може, саме таку мету ставить Пинзеник, публічно озвучуючи такі "чудові" рекомендації?

Взагалі-то сумно, коли міністр фінансів у прямому ефірі 5-го каналу пропонує подолати кризу за рахунок того, що всі суб'єкти економічної діяльності повинні піти назустріч один одному. А від його фрази: "Йдіть, шукайте спільну мову" виникає стійке бажання запитати: "Нам зараз потрібен міністр фінансів чи соціальний комунікатор?"

На превеликий жаль, справжні дії міністра фінансів зводяться до ролі античного оракула та середньовічного віщуна, але аж ніяк не до компетентного і відповідального керівника. Що стосується дій керівництва іншого міністерства, міністерства економіки, то для мене залишається великою загадкою, чим воно взагалі займається. Де воно? Що воно робить?

Чому вони не спрогнозували розвиток такої економічної ситуації і не розробили ефективних профілактичних заходів?

Мене вражає антикризова позиція міністра економіки, опублікована ним в тижневику "Дзеркало тижня" в середині жовтня цього року.

Вони сприймаються як рекомендації стороннього спостерігача, але не як керівника "штабу" забезпечення економічної діяльності уряду і країни в цілому - а саме про таку роль міністерства говорив Данилишин, коли брався за обов'язки міністра.

Уявити собі важко, щоб член уряду писав наступне: "необхідно здійснити комплекс заходів"; "доцільно переглянути проект бюджету на 2009 рік"; "важливо передбачити створення Стабілізаційного фонду" тощо.

Постає питання, хто повинен "здійснити", "переглянути" і "передбачити", як не уряд в цілому і міністерство економіки зокрема. Складається враження, що міністр економіки свою діяльність зводить до роботи консультанта, а не виконавця.

Але більше за все мене здивував наступний інтелектуальний месидж: "Уряд не повинен допустити обвалу цін на зерно нового врожаю шляхом закупівель Аграрним фондом, щоб сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт.

Це прямо і опосередковано підтримає розвиток металургійної галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі і транспорту".

Якщо це просто друкарська або якась редакційна помилка, то це можна пробачити, але якщо цей текст відбиває реальні міністерські думки, то варто серйозно замислися або про пана Данилишина, або про вплив посівних робіт на розвиток металургії, виробництва коксу і видобувної промисловості.

Сьогоднішня ситуація вимагає від економічного блоку уряду компетентних і рішучих дій, а не сумнівних коментарів і популістських гасел.

Але, мабуть, ні у міністра фінансів, ні у міністра економіки немає антикризової програми, тому ми чуємо якісь сумнівні "прожекти", які так не до речі дискредитують виконавчу владу.

На жаль, панове Пинзеник та Данилишин не справляються з роллю навіть консультантів, куди там міністрів.