Тютюновий законопроект - аргументи від опонентів

Реакція на статтю В.Рябошлика «Тютюновий законопроект - опоненти без аргументів».

Насправді аргументи в опонентів законопроекту №2272 є. І їх викладено не тільки в моїй попередній статті, але зокрема і в реакції на законопроект з боку Міністерства фінансів України. Як заявив на круглому столі Європейської бізнес-асоціації 21 квітня 2008 р. заступник міністра фінансів Денис Фудашкін, офіційна реакція Мінфіну є негативною. Причому негативний висновок Мінфін обґрунтовує в т.ч. тими аргументами, які я вже зазначав.

Повторювати їх я не бачу сенсу, аналогічно не бачу сенсу коментувати нападки п. Рябошлика на мою адресу - це питання особистого рівня культури людини. Але, на мій погляд, є необхідність зупинитися на найосновнішому.

Законопроект №2272, ставлячи за мету зменшити доступність сигарет, пропонує запровадити мінімальне податкове зобов'язання не у фіксованій (як зараз) ставці, а у відсотковій. Такий крок є помилковий по своїй суті. Справа в тому, що після прийняття законопроекту, як свідчать розрахунки, мінімальне податкове зобов'язання для сигарет ціною менше 4 грн. за пачку перестає взагалі діяти.

До речі, в статті Рябошлика було багато діаграм, але не було розрахунків, на яких ці діаграми будуються. У свою чергу, кілька розрахунків на підтримку своєї думки хочу таки продемонструвати. Лише два доволі прості приклади (за системою, яка запропонована в законопроекті №2272):

Ціна пачки сигарет з ПДВ і акцизом більше 4 грн. Наприклад, 4,5 грн.
Загальна сума акцизу (без урахування мінімального податкового зобов'язання) = фіксована частина (50 грн. за 1000 шт. - це на пачці 1 грн.) + 10% від максимальної роздрібної ціни (45 копійок) = 1,45 грн.
Мінімальне податкове зобов'язання = 4,5 грн. Х 35% = 1,575 грн.
З пачки платиться 1,575 грн. акцизу. Мінімальне податкове зобов'язання діє.

Тепер приклад ціни пачки сигарет з ПДВ і акцизом менше 4 грн. Наприклад, 3,5 грн.
Загальна сума акцизу (без урахування мінімального податкового зобов'язання) = фіксована частина (50 грн. за 1000 шт. - це на пачці 1 грн.) + 10% від максимальної роздрібної ціни (35 копійок) = 1,35 грн.
Мінімальне податкове зобов'язання = 3,5 грн. Х 35% = 1,225 грн.
З пачки платиться 1,35 грн. акцизу. Мінімальне податкове зобов'язання не діє.

Тобто в принципі пан Рябошлик може в законопроект №2272 відверто записати, що для дешевих сигарет (менше 4 грн. - а це до 85% українського ринку) мінімальне податкове зобов'язання взагалі не потрібно. Таким чином, практику Європейського Союзу, який використовує мінімальне податкове навантаження як основний механізм для боротьби із доступністю сигарет, автори законопроекту зводять нанівець.

До речі про приклад Євросоюзу. Там діє фіксована ставка мінімального податкового навантаження - 64 євро (п.1 ст.2 Директиви Ради 92/79/ЄЕС). Так, там є ще вимога 57% від роздрібної ціни, на яку люблять посилатися прибічники законопроекту, не звертаючи увагу, що відсоток береться від «тієї цінової категорії, яка користується найбільшим попитом» (т.зв. МРРС). Отже де-факто, це не відсотковий, а фіксований поріг.

Зрештою, 57% є навіть не податковою ставкою, а критерієм, що застосовується для контролю відповідності рівня податкового навантаження у 27 країнах ЄС, де ставки доволі різні. І до речі, немало країн цього критерію не дотримуються. Так, у Швеції цей показник складає 52%, у Данії 53%. У Литви, де діє перехідний період, взагалі лише 41%.

Відсоткове мінімальне податкове навантаження невигідне для бюджету України тим, що воно найбільше підвищує ціну саме на дорогу продукцію. Але, по-перше, ринок дорогої продукції в Україні дуже незначний (сегмент із ціною близько 7 грн. зараз займає не більше 5% ринку), відповідно, значних додаткових надходжень до бюджету він не створить.

По-друге, тут завжди є ризик, що споживач може переметнутися на більш дешеву продукцію. Тобто знов таки підвищення додаткових доходів бюджету під питанням.

І, по-третє, прибічники законопроекту часто посилаються на те, що у росіян податкове навантаження і ціни на сигарети значно вищі, ніж в Україні. Але це є правдою, тільки якщо порівнювати дешеві українські і російські сигарети. По дорогих сигаретах акцизне навантаження фактично рівне.

До того ж таке нерівномірне підвищення податкового тиску не узгоджується із позицією Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка зокрема у своєму останньому (лютий 2008 р.) звіті доволі чітко заявляє про те, що всі тютюнові вироби мають оподатковуватися рівномірно і без преференцій.

Відсоткове мінімальне податкове зобов'язання, яке пропонують автори законопроекту, ще більше розширює різницю в цінах між дорогими і дешевими сигаретами. Порівняйте: в Німеччині найдешевші сигарети коштують 3,64 євро, найдорожчі - 4,71 євро. Різниця - 29%. В Україні зараз найдешевші сигарети коштують приблизно 1,2 грн., найдорожчі - близько 7 грн. Отже різниця в 5,8 грн. і в 5,8 раз.

А автори законопроекту планують цю різницю збільшити аж до 9 грн. (2 грн. - найдешевші, 11 - найдорожчі). Навіщо це робити? - Чим ширшим є ціновий вибір на тютюнові вироби - тим вдаліше курець зможе до нього пристосуватися - тим менше українців кидатимуть палити.

Я не сперечаюся: діюче мінімальне податкове зобов'язання (18 грн. на 1000 сигарет) дуже низьке. Його можна і треба суттєво підвищувати. Але саме в жорсткій сумі, щоб це правило було однаковим для усіх. Таким чином менш вигідно буде виробляти саме дешеві сигарети і паління буде менш доступним - саме таку ціль декларують автори законопроекту. Саме такий підхід узгоджується і з ст.6 Рамкової конвенції ВООЗ по боротьбі із тютюном.

Відсоткове мінімальне податкове зобов'язання вигідне лише виробникам дешевої тютюнової продукції, імпортерам дешевої сировини в Україну (тютюн для кальянів, самокруток). До речі, про підвищення акцизних ставок на цю дійсно дешеву продукцію ніхто чомусь не згадує. Можливо, саме інтереси виробників такої продукції і захищає пан Рябошлик?