Чорна дірка Пенсійного фонду

Ту, про яку більшість із нині працюючих намагається не думати. Бо "страшно старіти", бо "за пенсію не проживеш...". За наявними кліше більшість населення сприймає Пенсійний фонд як аналог індійської корови - мовляв, брудне, худе, ще й бродить саме по собі, а чіпати не можна.

Спроби розібратися в пенсійному законодавстві переконують: його автори зробили максимум для того, щоб механізми нарахування пенсій були заплутаними і непрозорими. Завдяки цьому створена система перерозподілу коштів, що нагадує злоякісну пухлину в економіці країни.

Нагадаю, загальні видатки Пенсійного фонду 2008 року заплановані на рівні 141,2 млрд грн. Причому дефіцит його наш доблесний уряд запропонував, а депутати схвалили на рівні 35 млрд грн. Минулого року Пенсійному фонду не вистачало 25 млрд грн, а раніше - ще менше. За таке планування влада удостоювалася звання антинародної. Особливому ж остракізму піддавалася звичка тієї "антинародної" влади покривати дефіцит Пенсійного фонду за рахунок бюджетних коштів, тобто  за рахунок платників податків.

Принципи покриття дефіциту не змінилися. Змінюються уряди. Нинішній не стомлюється брати на себе нові й нові зобов'язання. Розрахунок простий: або ми, платники податків, наповнимо Пенсійний фонд своїми кровними, або Нацбанк проведе емісію, або нинішній уряд стане опозицією і дістане чудову можливість говорити про антинародну владу.

Грабіж іменем Бюджету

Дефіцит Пенсійного фонду - це не просто брак коштів. Уряд примушує законослухняних платників податків двічі фінансувати виплати непрацюючим громадянам. Уперше - коли сплачують усі види пенсійних зборів та нарахувань на зарплату. До речі, загальний рівень цих зборів - чи не найвищий у світі. Вдруге - через механізм фінансування дефіциту Пенсійного фонду.

Не будемо акцентувати увагу на тому, що згадані мільярди гривень блудлива чиновницька рука відбирає у начебто державної медицини, освіти, тощо.
Одним із основних джерел наповнення Державного бюджету залишається подоходний податок із громадян, іншими словами, оподаткування нашої заробітної плати.

Тепер спробуємо проаналізувати: куди і на що витрачаються наші гривні, двічі відібрані у нас. Як свідчать статті видатків ПФ - на "керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення" 2008 року витратять 1,765 млрд грн. Отже, утримання вказаної контори цього року нам коштує на 569 мільйонів гривень більше, ніж минулого.

Порівняно з 2006 роком утримання Пенсійного фонду подорожчало майже на 1 млрд грн - тоді чиновники цього відомства нам обходилися приблизно в 889, 3 млн грн.

Чому ж таке подорожчання? Може, стали меншими черги біля інспекторів районних відділень? Чи простіше дістати роз'яснення? Навпаки. Дуже часто для того, щоби здобути просту інформацію, людині доводиться довго ходити по різних кабінетах та днями простоювати у чергах.

Відповідь очевидна до тупості: що складніше розбиратися в десятках законопроектів та тисячах пенсійних статей, то більше грошей і влади дістають чиновники. От вони і стараються.

Цим же й пояснюється відсутність та убогість інформації, яку надає ПФ.
Узагалі, читати цифри видатків Пенсійного фонду - дуже пізнавальна справа.

2008 року прожитковий мінімум установлено в розмірі

Виявляється, навіть такі прості поняття можна використати на користь чиновників.
Наприклад, пенсійні доплати матерям, які виховали п'ять і більше дітей, призначаються на рівні 35 -40% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - тобто 470 гривень станом на 1 січня 2008 року. "Дуже великі гроші", особливо з огляду на те, що протягом останніх п'ятнадцяти років замість 52 мільйонів нас стало 46.

А от державним чиновникам пенсію рахують по-іншому: за базовий показник узяли прожитковий мінімум для працездатних осіб. Тобто не 470 гривень, а 633 гривень - на 163 більше. Звичайно, державним чиновникам пенсія встановлюється на рівні не якихось там нещасних 35% від мінімуму, вона обмежується 10-ма, 15-ма розмірами цього самого "мінімуму".

Яким принципом керувалися законодавці, маніпулюючи прожитковим мінімумом? Мабуть, зрозуміло без пояснень.

Є у видатках Пенсійного фонду  ще одна цікава стаття. "Пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу і рядового складу та суддів у відставці" - 12, 7 млрд грн. До речі, нинішнього року пенсія суддів обмежена на рівні 10 тисяч гривень. Навряд чи хто зможе відповісти, чому за базу обрахунків узятий не прожитковий мінімум чи мінімальна пенсія, як "простим смертним", а конкретна цифра. Скільки у нас суддів і осіб начальницького складу - наразі невідомо, Пенсійний фонд таку статистику тримає за сімома замками.

Ще закритіша інформація про те, як витрачається 19,8 млрд гривень, розписані під формулюванням "виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами".

Отут ховаються пенсії народних депутатів, великих начальників, навіть екс-президентів.

Щомісяця ця невідома нам кількість людей отримує 1,66 млрд грн. Мабуть, у цій цифрі акумульована пенсія почесного московського емігранта Білоконя та інших не менш заслужених пенсіонерів. По скільки ж вони заробили, якщо екс-президентів у нас лише два, а народних депутатів-пенсіонерів усіх скликань набереться не більше півтори тисячі осіб?

Тупик мислителів

Ми не раз були свідками того, як змінює людину влада. Обіцянки колишніх опозиціонерів реформувати пенсійну систему вкотре закінчуються доступом до пенсійних пільг та владного корита.

Дивно, але навіть інстинкт самозбереження наша влада втратила: за скорочення кількості працюючих та зростання чисельності пенсіонерів ніхто не думає про те, як і чим наповнювати Пенсійний фонд завтра. Хоча відповіді часто лежать на поверхні. Досить перенести тягар сплати податків із роботодавця на працюючого. Дбаючи про свою майбутню пенсію, людина буде офіційно сплачувати суму, яка в подальшому має скласти основу її пенсії.

Втім, спочатку потрібно зробити прозорим Пенсійний фонд, усі статті його видатків. Законодавчо розкрити всі категорії пенсіонерів, особливо тих, які скромно ховаються за термінами "пенсійні програми". Це особливо актуально з огляду на те, що наш славетний уряд планує в березні повернутися до обговорення бюджету та його складових. Якщо навіть такий поверхневий розгляд окремих статтей доходів Держбюджету викликає багато і багато запитань, то які скелети у видатках Пенсійного Фонду заховані більш ретельно?

Додаток - Постанова КМУ від 30 січня 2008 р.

Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити бюджет Пенсійного фонду України на 2008 рік, що додається, за доходами в сумі 141161439 тис. гривень і за видатками в сумі 141161439 тис. гривень.

БЮДЖЕТ
Пенсійного фонду України на 2008 рік

(тис. гривень)