Трагедія у Дніпропетровську має нарешті привернути увагу українських політиків й уряду до проблем житлово-комунального господарства та інфраструктури. Cаме такою фразою резюмувалась колись і трагедія в Алчевську, де дві зими тому в самі морози місто залишилося без опалення взагалі. Але… Питання реформи в секторі ЖКГ ніколи не очолювало рейтинг нагальних проблем, котрими опікуються уряди в державі. Не було провідним воно і на останніх виборах, де домінували інші гасла.

Конкретних винуватців нинішньої аварії шукатимуть правоохоронні органи. Набагато важливіше зробити правильні висновки та усунути передумови, що призводять до подібних катастроф.

Досі держава виявилася неспроможною запропонувати системне вирішення проблем ЖКГ. Державні програми реформування сектору покладали надмірні сподівання на державні інвестиції. Ці сподівання виявилися марними. Але до сьогодні не запропоновано і чіткої стратегії виправлення ситуації за допомогою участі приватних інвесторів.

Проблеми загострювалися і в секторі почалися хаотичні процеси. Замість ефективних власників на підприємства прийшли портфельні інвестори. Вони зацікавлені у зростанні капіталізації бізнесу, а не у його довгостроковому розвитку. Прийшли орендарі, що зацікавлені не в інвестуванні, а у вимиванні коштів.

Газорозподільчі мережі належать державі, яка здає їх в оренду облгазам, якими управляють здебільшого приватні власники. Юлія Тимошенко запропонувала "або повертати ці структури державі, або законом встановити такі технічні процедури, які не дадуть можливості приватним власникам таких підприємств заощаджувати на технічному забезпеченні системи". .

Але чи такою має бути реакція на ситуацію, що склалася? Держава вже і так володіє розподільчими системами і вже зрозуміло, що вона не має достатніх для інвестування коштів. Отож держава має переглянути відносини у секторі.

Юрій Продан, заступник секретаря РНБО, заявив, що необхідно передавати газорозподільчі мережі в концесію. Адже, на його думку, нинішня система "не дає можливості здійснювати необхідні заходи щодо модернізації і ремонту газорозподільних мереж".

Із цим вироком важко не погодитися. Угоди про оренду, за якими облгази управляють розподільчими мережами, виявилися неефективною формою відносин у секторі з точки зору залучення інвестицій. Ці контракти у довгостроковій перспективі цілком залежать від примх держави і погрозами їх розірвання вже користалися для тиску на власників облгазів. Отож й інвестувати у газопроводи ніхто не поспішав, а держава не мала важелів чи бажання примусити власників виконувати свої обіцянки.

Проблема полягає в тому, що власне сама приватизація у секторах із природною монополією не гарантує кращого результату у порівнянні із ситуацією, коли власність належить державі.

Перед тим, як залучати до секторів із природною монополією приватний капітал, необхідно було створити систему державного регулювання у секторі. Таку систему, що мотивувала б власників інвестувати та зменшувати видатки виробництва.

Але держава, прикриваючись соціальною важливістю сектору, робила кроки із точністю до навпаки. Постійно заохочувалися не ті підприємства, що показували успішну роботу, а невдахи.

Іван Полтавець

Навіщо менеджменту підприємств підвищувати ефективність своєї роботи, якщо банкрутство у секторі було заборонено. Тобто усунуто важливу можливість зміни неефективних власників ефективними?

Навіщо інвестуватися у підвищення платіжної дисципліни, якщо можна отримати або списання податкової заборгованості або допомогу місцевого бюджету на покриття касового розриву?

Навіщо знижувати видатки за рахунок інвестування, якщо це призведе лише до встановлення більш низьких тарифів на свої послуги?

Тарифи у ЖКГ переглядаються невчасно, створюючи умови для виникнення касових розривів. Власники підприємств або невчасно, або взагалі не отримують від держави чи місцевих органів влади компенсації за надання пільгових послуг.

При цьому регуляторний орган у секторі, НКРЕ, працює за Указом президента: Закон про НКРЕ досі не прийнятий. Незалежність регуляторного органу весь час ставиться під сумнів через бажання виконавчої влади втручатися у тарифоутворення.

Отож державі варто нарешті звернути увагу не на "поганих власників", що чомусь не хочуть інвестувати, а на власну поведінку у секторі, що створює викривлену мотивацію.

Іван Полтавець, економіст, Аналітичний Центр «БЕСТ»