ЗАТЯЖНЕ ПАДІННЯ
Економічні антирекорди 2014 року
Дмитро Дєнков, 5 лютого 2015
Стан української економіки неухильно погіршується, а прогнози міжнародних рейтингових агентств та фінансових організацій щоразу похмуріші.
За темпами падіння Україна наздоганяє 1990 роки.
Антирекордів у 2014 році було чимало: ВВП, який уперше з 2009 року пішов у "мінус", аномалії з гривнею, падіння промисловості, скорочення реальних доходів.
Падіння ВВП у 2014 році становитиме близько 8%
В уряді очікують 7% падіння ВВП, в Нацбанку – 7,5%. Міжнародні рейтингові агентства і Світовий банк менш оптимістичні у своїх прогнозах і пророкують, що ВВП України обвалиться більше, ніж на 8%. Дані за четвертий квартал щодо падіння української економіки будуть відомі наприкінці місяця. Цього року ми теж будемо падати, на позитивну динаміку в уряді сподіваються в 2016 році.
Річна інфляція сягнула майже 25%
Така інфляція означає реальне зменшення оборотного капіталу бізнесу, а також банків, які задихаються в кризі ліквідності. І лише готівкову гривню НБУ чомусь продовжує вливати в економіку стрімкими темпами - 24% річних. Це стабільно підігріває девальвацію гривні. В 2015 році в уряді прогнозують інфляцію на рівні 13-15%. Нагадаємо, що Україну цього року очікує ще одне підвищення тарифів на газ.
За рік долар та євро подорожчали на 100%, на "чорному ринку" – на 130%
Цілий рік країна спостерігала за затяжним падінням гривні. Українці вивели з банків всю гривню, яку тільки могли. За цей час в Україні склалися аж чотири курси: офіційний курс – 15-16 гривень за долар, банківський курс – приблизно 16,5 гривні, "чорний" ринок, де долар коштує 19-20 гривень, а ще подейкують, що є курс, за яким НБУ продає валюту на аукціонах "обраним" банкам не перевищує 16 гривень за долар. Ще один такий рік, і в Україні доведеться проводити нову грошову реформу.
Рубль – єдина валюта, відносно якої не падала гривня
Першу половину року рубль поводився так само стабільно, як і нафтові ціни. З середини року його курс до провідних світових валют почав знижуватися разом з цінами на нафту. 10 листопада ЦБ Росії скасував валютний коридор і відпустив рубль у вільне плавання. Неконтрольоване падіння призвело до того, що 16 грудня на біржі євро коштував більше 100 рублів, долар - більше 80 рублів.
Золотовалютні резерви Нацбанку за рік скоротилися більше, ніж удвічі
ЗВР з 2010 року зменшилися в 5 разів. Від початку 2014 року золотовалютні резерви зменшилися майже на 13 мільярдів доларів. Подейкують, що 70% сьогоднішніх міжнародних резервів, які представлені цінними паперами, не мають достатньої ліквідності та не можуть бути реалізовані в необхідному обсязі навіть за номінальною вартістю. Потреба України у валюті на цей рік - близько 15 мільярдів доларів. Єдине джерело таких грошей - це МВФ і міжнародні донори.
Реальні зарплати українців знизилися
Реальні зарплати знизилися більше, ніж на 6%, реальні доходи в третьому кварталі – більше, ніж на 10%. Більш точні цифри з урахуванням останнього місяця будуть згодом. Проте треба також врахувати, що в доларовому еквіваленті доходи населення впали більше, ніж удвічі. Середня зарплата в Україні наприкінці 2014 року становила близько 3500 гривень, або 180 доларів. На початку року це були 3150 гривень, або 380 доларів.
Промислове виробництво впало на 10.7%
З початку активних бойових дій на Сході часто почала з'являтися інформація про припинення діяльності великих підприємств, про вивезення потужностей і зупинку відвантаження готової продукції. Промислове виробництво в Донецькій області за останні місяці впало приблизно на 50%, в Луганській області – майже на 80%. Головна причина - це, звичайно, АТО. Але ще є проблема торгівлі з Росією і країнами Митного союзу. Цей фактор також позначився на показниках падіння промислового виробництва
Державний борг вперше перевищив трильйон гривень
Сукупний державний і гарантований державою борг України в доларовому вираженні зменшився в листопаді на 3,66 мільярда доларів, або на 5% - до 69,34 мільярда доларів. Це відбулося переважно через пов'язане з девальвацією гривні скорочення внутрішнього боргу. У гривневому вираженні сукупний держборг збільшився на 92,57 млрд гривень, або на 9,8% - до рекордно високого рівня - 1,037 трлн гривень. І хоча темп здійснення запозичень і уповільнився, девальвація гривні збільшуватиме розмір боргу, 55% якого зараз – в іноземній валюті
Україна експортує та імпортує менше, ніж минулого року
Зниження імпорту пояснюється військовими діями, загальним погіршенням інвестиційного клімату і зниженням купівельної спроможності населення. Щодо експорту – то це зупинка виробництва на експортоорієнтованих підприємствах, яких на Сході чимало. Разом з тим, експорт перевищує імпорт - без даних за грудень 2014 року позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило майже 300 мільйонів доларів. Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Італії, Польщі, Єгипту та Німеччини. Одночасно експорт скоротився до Росії - на 31,2%, Білорусі - на 15,9%, Туреччини та Індії – менше 5%.
<
>
4 - 9
Чи могло бути інакше, враховуючи, що в країні пройшли революція, анексія Криму і досі триває війна на сході? Звідси, запевняють чиновники, і депресія економічної активності, і погіршення стану державних фінансів. Як результат - напруга на грошово-кредитному ринку та зниження довіри до банківської системи і гривні.
"Нагадую вам прописну істину: війна - це, насамперед, величезні бюджетні витрати, це паніка населення і бізнесу, це реальна втрата територій промисловості. І в цьому ми з вами живемо і працюємо". З цих слів недавно починала свій виступ у парламенті голова Нацбанку Валерія Гонтарева.
І справді, чи може хтось ствердно відповісти на питання, наскільки повинен впасти курс валюти країни, яка втрачає частину території і знаходиться у стані війни з сусідом? Утім, ситуацію слід оцінювати спокійно і без сентиментів.
Для уряду, який назвав себе "камікадзе" і твердив про непопулярні кроки, події на сході стали своєрідною універсальною "страховкою". На неї в Кабміні посилаються часто: "попередників" замінили на "АТО".
Головна претензія до президента Петра Порошенка та прем'єра Арсенія Яценюка - відсутність суттєвих змін. Ключові складові цієї претензії такі.
1. Панування олігархату в Україні збережене і навіть посилене. Президент і прем'єр є представниками певних олігархічних сил та не раз це демонстрували.
Більше того, вони конфліктують. Наприклад, очолюваний Гонтаревою Нацбанк входить до групи впливу Порошенка і зараз всіляко блокує виділення 65 млрд грн до державного бюджету, за який відповідає група Яценюка.
2. Політичні та економічні рішення влади моделюються, виходячи з бажання зберегти існуючий стан речей. Однак на рівні заяв відбувається дещо інше, отже, реальний стан речей все більше розходиться з медіа-картинкою.
3. Реформи не відбуваються. У таких умовах жодні зміни неможливі.
4. АТО владі вигідне, як і Путіну. Якщо не буде війни, владі доведеться відповідати, чому вона так нагадує владу Януковича, лише з іншими обличчями.
Отже, МВФ правий: реформування країни відбувається украй повільно. Кілька місяців тому український прем'єр запевняв, що війна - не завада реформам, а тепер його не розуміють уже і на Заході.
Капітальні інвестиції в Україні за дев'ять місяців скоротилися на 23%
У січні-вересні 2014 року капітальні інвестиції становили 135,5 мільярда гривень, без урахування тимчасово окупованих Криму та Севастополя. Це майже на 19 мільярдів менше, ніж у 2013 році, і на 30 мільярдів менше, ніж у 2012 році. У зоні конфлікту в Луганській та Донецькій областях Держстат зафіксував спад капітальних інвестицій на 51,2% і 49,2% відповідно.
В одному з інтерв'ю наприкінці 2011 року президент Центру економічного розвитку Олександра Пасхавер казав, що тодішня влада була здатна на реформи.
"Вона вигідно вирізнялася тим, що була енергійною і здатною до великих проектів. Влада це показала і створила інститути для реформ. Видно було, що вони щось хочуть. Але усе проти цього: їх світогляд, бажання, навички та стереотипи", - зазначав тоді економіст.
Як усі могли бачити, "навички" та "стереотипи" минулого президента та уряду вилилися у жахливі для країни події.
Утім, якщо з боку українців рівень довіри до інституту влади за цей час і виріс, то, скоріше за все, лише через вигідну базу для порівняння. Проте Порошенку, Яценюку та їх групам впливу не варто бути надто оптимістичними.
Українська нація вже інша. Багато хто із співвітчизників був на війні. Країна наповнена зброєю. Сьогоднішні українці можуть застосувати її не лише до сепаратистів та російської армії, але і до власних корупціонерів та демагогів.
Отже, не все так погано. Треба лише скінчити цю потворну війну.
Дмитро Боярчук
виконавчий директор "CASE Україна"
Навіть якби хтось чітко знав, за яким сценарієм будуть розвиватися події протягом року, важко собі уявити якісь інші дії уряду. Маючи жорсткі політичні обмеження та депресивну слабку економіку, варіанти рішень дуже обмежені.
Єдине, що варто було б робити, розглядаючи події ретроспективно, - активно будувати певні інструменти хеджування валютних ризиків для імпортерів.
Важко сказати, чи можна було укріпити інститути валютного ринку за кілька місяців до початку активних бойових дій, але цього навіть не починали робити. Сподівалися, що гривня девальвує до певного нового рівня і там стабілізується.
Можна впевнено сказати, що рішення про емісію гривні для бюджету наприкінці серпня та масштабну рекапіталізацію банків на початку року були проблемними. Ці кроки не варто було робити, бо вони погіршили і так важку ситуацію.
Яких помилок припустився уряд? Це таргетування соціальної допомоги та пільг. Коли рівень життя падає, а бюджетних ресурсів більше не стає, уряд повинен оптимізувати видатки, направивши їх туди, де від них буде найкраща віддача.
На соціальний напрямок витрачаються десятки мільярдів, однак їх отримують не найбідніші люди. Потрібно було одразу ввести єдиний критерій призначення допомоги та надання пільг на основі доходів отримувача.
Це б дозволило відрізати від соціальних фондів забезпечених і збільшити підтримку найбідніших. Однак це зачепило б мільйони утриманців, тому уряд навіть у такій скруті боїться приймати потрібні для країни рішення.
Facebook
Twitter
Вконтакте