Вічний компроміс
Ймовірно, що саме через такі "вселенські" масштаби "Приватбанку" відносини дітища Коломойського і Боголюбова з Національним банком повинні нагадувати "суцільний компроміс".
Напевно, тому регулятор і влада крізь пальці дивляться на деякі невирішені проблеми банку. Ніхто не хоче ускладнювати ситуацію. Переговори про поділ банку на роздрібний і корпоративний бізнес, і майбутню націоналізацію так ні до чого і не призвели.
В
інтерв'ю ЕП в квітні цього року інвестбанкір Сергій Будкін відзначав, що власникам банку вигідно знаходитися в стані постійних переговорів з нинішньою владою. Поки йдуть переговори, позиції президента і уряду на тлі поточної кризи тільки слабшають.
Загалом до "Приватбанку" є дві ключові претензії.
У "Приватбанку" величезний борг перед Національним банком. Фінансування видавали ще в 2014 році, коли НБУ очолював нинішній міністр економіки Степан Кубів. Як виявилося, через два роки "Приватбанк" все ще винен НБУ 26 млрд грн. Сторони тільки недавно домовилися про розмір платежів з виплати боргу.
Через наявність рефінансування і стабкредитів від НБУ у "Приватбанку" є ряд обмежень. Наприклад, він не має права нарощувати активи. Викручується банк як може, наприклад, створюючи р2р кредитні продукти, коли гроші залучаються не на баланс банку, а під фінансування приватних проектів.
Ще одна велика проблема "Приватбанку", на яку регулятор уже неодноразово звертав увагу, це велика кількість кредитів "пов'язаним особам" — компаніям, які пов'язані із власниками банку. Частка "інсайдерських" кредитів банку перевищує 25% за офіційними даними, а ліміт не більше 20%. Експерти вважають, що реальний обсяг інсайдерських кредитів в системі сьогодні є набагато більшим, ніж показує офіційна статистика. Звідси і низька якість застав банку за проблемними кредитами.