Район був відданий на відкуп маленьким фірмам, у яких за душею не було і кривої лопати. Доходило до смішного: одна бригада працювала не більше місяця, а потім її змінювала інша. Ймовірно, з людьми не розраховувалися.
Панацеї для вирішення проблеми спільних благ не існує. А якість громадського користування ресурсами залежить від особливостей кожної громади та її здатності до саморегулювання. Люди здатні виконувати правила стосовно власності без тиску держави.