Головна цінність Укртелекому - це не його абонентська база, значна частина якої - неприбутковий сегмент сільського зв'язку; і не багато в чому морально застаріле обладнання первинних мереж. Головними фішками Укртелекому є майже віртуальні поняття: по-перше, ліцензія на мобільний зв'язок 3-го покоління, що дісталася підприємству майже безкоштовно, по-друге, (увага!) ексклюзивне право на доступ до телефонної каналізації.
В Україні фактично неможливо ефективно продавати і експортувати газ без дозволу Газпрому чи його "довірених осіб" у бізнесі або держструктурах. Новий уряд змушений боротися за реформу структури ринку - адже саме на його плечі лягло підвищення ціни на газ, закладене в суть угоди з Газпромом і РосУкрЕнерго, підписаної майже відразу після тендера з Vаnсо. Коли б той тендер виграли Shell чи ExxonMobil, то й такої газової угоди могло би не бути.
Парадокс, але на український ринок працює вдвічі більше закордонних заводів, ніж вітчизняних. Паливо в Україну цього року постачають російський Уфимський НПЗ, білоруські Мозирський та Новополоцький, румунські "РомПетрол" і "РАФО", литовський Мажейкяйський і навіть казахстанський Атирауський НПЗ. Українські виробники вже не мають можливості диктувати свої умови ринку.