Более 8 тысяч предприятий рискуют стать нелегалами из-за "реформы" отходов

Более 8 тысяч предприятий рискуют стать нелегалами из-за "реформы" отходов

С июня предприятия, обрабатывающие отходы, должны иметь разрешение. В чем сложности с его получением? (укр)
Четверг, 16 мая 2024, 08:14
президент Ассоциации профессионалов окружающей среды, генеральный директор "Офиса устойчивых решений"

2024 рік позначився колапсом для сфери небезпечних відходів, утворювачів відходів, а вже невдовзі на галузь чекають нові випробування. У зоні ризику опиняються всі, хто обробляє відходи, а це більшість підприємств різних сфер.

Навіть якщо на підприємстві "нічого особливого з відходами не робиться", а здійснюється їх ущільнення (наприклад, плівки), звичної декларації буде недостатньо. З 9 червня потрібно буде мати дозвіл.

Кому знадобиться дозвіл

За законом №2320-IX, попередні операції з відходами (сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння, подрібнення, кондиціонування, відокремлення, змішування, перепакування) віднесені до операцій з оброблення відходів, за винятком операції із збирання відходів.

Згідно з даними інформаційної системи управління відходами, що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", до кінця квітня кількість поданих декларацій про відходи за 2023 рік становить 8 477, отже, цим підприємствам необхідно за півтора місяця отримати дозвіл.

Реклама:

За інформацією з реєстру виданих дозволів, розміщеного на сайті Міндовкілля, такий дозвіл наразі отримали лише дві компанії на всю країну. Для його отримання необхідно спочатку пройти процедуру оцінки впливу планованої діяльності на довкілля, яка коштує понад 500 тис грн і триває мінімум пів року.

"ЕкоСистема", через яку подаються документи, працює з помилками і вимагає документи, які або не передбачені "Порядком видачі, відмови, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів" (постанова уряду №1328 від 19 грудня 2023 року), або які ще не можуть бути наявні (наприклад, для підприємств, що здійснювали діяльність до набрання чинності законом).

Усі ці фактори не дають змоги підприємствам отримати дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, що призведе до зупинки багатьох галузей економіки та знищить інвестиції, вкладені в розвиток переробки відходів.

Чи можна уникнути колапсу

Зреагувавши на численні звернення експертної спільноти, Міндовкілля 23 квітня 2024 року опублікувало для обговорення проєкт постанови Кабміну "Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів".

Уже саме визнання проблеми є великим зрушенням, проте мінімальна тривалість обговорення – місяць. Потім певний час займе підписання та публікація проєкту. Таким чином, його схвалення припадає на той момент, з якого суб’єкти у сфері управління відходами вже повинні мати дозволи. Тобто це ніяк не покращує ситуацію для суб’єктів – вони не встигають отримати дозволи до 9 червня.

Пропоновані рішення не змінюють ситуацію і з полігонами. За чотири місяці не зміг отримати дозвіл жоден полігон. Чи не паралізує така "реформа" всі міста і селища України під час війни? Куди їхатимуть побутові відходи влітку?

Пропоновані командою Міндовкілля рішення породжують додаткові питання.

До прикладу, у проєкті йдеться про надання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів у спрощеному порядку через інформаційну систему управління відходами, що є функціональним модулем "ЕкоСистеми". Проте виникає питання щодо реалізації такої можливості. Наразі платформа не містить додаткових модулів для реалізації експериментальних проєктів.

Скасування необхідності надання проєктів рекультивації не вирішує основні питання щодо оцінки впливу на довкілля. Насамперед – для старих об’єктів, що функціонують до набрання чинності норм про обов’язковість екологічної експертизи та подальшої оцінки впливу на довкілля.

Пункт 3 проєкту порядку вказує, що його дія поширюється на суб’єкти господарювання, що здійснюють збирання/перевезення відходів, що не є небезпечними, у населення, юридичних осіб та фізосіб-підприємців з подальшим їх передаванням на об’єкти оброблення без зберігання на власних майданчиках або із зберіганням до року на спеціально обладнаних майданчиках.

Тобто тепер і перевізники відходів повинні будуть отримувати дозволи? Тимчасом у переліку операцій з управління відходами (додатки 1 і 2 до закону "Про управління відходами") не зазначено "перевезення".

Яка ситуація у сфері ліцензування

Який зв’язок між ліцензією та дозволом? Право на поводження з небезпечними відходами мають підприємства, що отримали відповідну ліцензію. Для її отримання необхідно подати в Міндовкілля заяву та перелік документів.

У 2023 році таких підприємств було 216, тепер – лише 14 ліцензіатів на всю країну, з них реальних універсальних – пʼять (інші мають вузький спектр надання послуг). Найближчим часом кількість виданих ліцензій навряд чи збільшиться, адже з 9 червня без дозволу ліцензію отримати не вийде.

Які кроки слід зробити для "реанімації" реформи управління відходами?

Потрібно продовжити дію декларацій до завершення воєнного стану та на три місяці після його завершення. Управління відходами має вирішити першочергове завдання: створення в кожній області мінімум одного підприємства з поводження з небезпечними відходами з розширеною ліцензією на всі види відходів.

До створення таких підприємств утворювачі небезпечних відходів мають отримати мораторій на перевірки ДЕІ та продовження терміну тимчасового їх зберігання понад рік до введення цих підприємств в експлуатацію.

Основне завдання цих підприємств – зробити відходи нейтральними для їх використання як сировини. За підтримки міжнародних партнерів на деокупованих територіях слід обрати майданчики на деградованих у результаті воєнних дій землях для створення промислових кластерів з глибокої переробки відходів.

На цих підприємствах підготовлені небезпечні відходи можуть проходити через каскад технологій глибокої переробки на напівфабрикати та сировину для хімічної промисловості. Підприємство переробляє 100% відходів включно з газами, завдяки чому не утворює викидів у повітря та скидів у воду ("безтрубний завод"). У першу чергу вилучаються дорогоцінні та рідкоземельні метали.

Отримана сировина потрапляє на хімічний кластер, де виготовляється все: поліпропілен, метанол, "зелений" водень, мінеральні добрива. Розвинена таким чином інфраструктура поводження з відходами дозволить з часом переробити старі звалища твердих побутових відходів і приймати відходи з інших країн.

Ситуація, що склалася, суперечить принципам державної регуляторної політики, створює перешкоди для розвитку господарської діяльності та економіки країни, загрожує національній безпеці, життю та здоров’ю населення. Крім того, це остаточно руйнує міжнародне інвестиційне поле для цієї сфери.

Цей хаос, дискредитована реформа та купа юридичних невідповідностей, які спричинило міністерство, – це просто рятувальне коло для будь-якого підприємства. За наявності сильного юриста і недієвої системи екологічного контролю якраз недоброчесний бізнес виявиться в найбільшому виграші. А хто захистить довкілля та українців від дій міністерства "захисту довкілля"? За таких умов Україна віддаляється від запровадження принципу кругової економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: